Рульове керування колісних тракторів МТЗ-80 - матеріали для учнів - Трактори - Каталог файлів

Рульове керування колісних тракторів МТЗ-80

План

1. Загальна будова рульового керування трактора МТЗ – 80.

2. Призначення гідропідсилювача рульового керування.

3. Будова гідропідсилювача.

4. Принцип роботи гідропідсилювача.

Гідравлічний підсилювач зменшує зусилля на рульовому колесі і поліпшує маневреність трактора.

Під час руху трактора гідравлічний підсилювач включається не тільки від повороту рульового колеса, а й від коливання напрямних коліс, спричинених нерівностями шляху. При цьому його дія направлена в бік, протилежний повороту коліс, що сприяє прямолінійному руху трактора і зменшує передачу коливань й ударів від напрямних коліс на рульове.

Особливого значення набуває гідропідсилювач під час роботи трактора з машинами, начіплені на нього спереду і з боків, коли навантаження на передні колеса значно збільшується, що потребує більшого зусилля для повороту машинно-тракторного агрегату.

Гідроиідсилювач складається з насоса, розподільника, масляного бака, роль якого виконує корпус, і гідравлічного циліндра.

Привод гідравлічного підсилювача здійснюється від автономного шестеренного насоса НШ10-Л-У-2.

Під час прямолінійного руху трактора або при русі з постійним радіусом повороту золотник знаходиться у нейтральному положенні і утримується трьома парами повзунів, розташованих під кутом 120°. Вони розпираються центрувальними пружинами 6 і тому прагнуть утримати зв'язані із золотником внутрішні обойми підшипників на одному рівні з торцями корпусу гідропідсилювача і кришки розподільника. Масло від насоса поступає до центрального пояса золотника і далі через редукційний клапан і фільтр зливається в бак-корпус гідропідсилювача.

Розглянемо поворот трактора вправо. Обертання рульового колеса через рульовий привод передається черв'яку. Якщо опір повороту напрямних коліс великий, то витки черв'яка упираються в зубці загальмованого цим опором сектора. На черв'яку виникає осьове зусилля, яке перевищує зусилля стиску пружин, і він переміщається вздовж осі, ковзаючи витками по зубцям сектора, неначе гвинт в нерухомій гайці. Разом з ним переміщується закріплений на його хвостовику золотник вперед в напрямку кришки (максимальний хід золотника в один бік дорівнює 1,2 мм, хід до початку перекриття поясів корпуса розподільника - 0,6 мм), одночасно стискуючи центруючі пружини. При цьому середній бурт на золотнику перекриє проходження масла від насоса в передню зливну виточку. Одночасно крайній бурт золотника перекриє вихід масла з порожнини циліндра у нижню зливну виточку на корпусі розподільника. Другий крайній бурт золотника, навпаки, збільшує прохідний переріз для зливу масла з порожнини циліндра у виточку на корпусі розподільника. Масло із середньої нагнітальної виточки по маслопроводу піде в порожнину циліндра. Під дією різниці тисків масла в порожнинах гідроциліндра поршень разом зі штоком і рейкою буде повертати вал і сошку вліво (по ходу трактора). Сошка через тяги рульової трапеції поверне напрямне колесо вправо. Одночасно сектор перемістить черв'як із золотником в бік нейтрального положення, цьому допомагає і сила центруючих пружин. Якщо при цьому припинити обертання рульового колеса, то поворот напрямних коліс також припиниться. Щоб він продовжувався, необхідно обертанням рульового колеса в сторону повороту трактора не давати золотнику вийти з робочого положення, забезпечуючи тим самим слідкуючу дію гідропідсилювача.

Із збільшенням опору, який чинить грунт повороту колеса, зростає і тиск масла на повзуни, внаслідок чого зростає зусилля, яке необхідно прикласти до рульового колеса, щоб утримати золотник у положенні повороту. Так здійснюється імітація змінного опору ґрунту, який передається на рульове колесо, завдяки чому тракторист не втрачає відчуття опору коліс повороту. Це не тільки дозволяє більш точно вести трактор за заданим маршрутом, але і необхідно для безпечного руху трактора по дорогах.

Аналогічно відбувається поворот трактора вліво.

При звичайних умовах роботи тиск масла в системі гідропідсилювача не перевищує 2-4 МПа. Однак, в крайніх положеннях коліс, коли їх дальший поворот обмежується упором поршня в кришку циліндра, або коли зростає опір повороту коліс через важкі дорожні умови (глибока колія, розпушений грунт і т. п.), тиск в системі збільшується до спрацювання запобіжного клапана. Масло, минаючи циліндр, буде зливатися в зливну порожнину. Тиск відкриття запобіжного клапана регулюється натягом пружини, він повинен бути в межах 8,3-9,3 МПа.

Якщо опір повороту коліс незначний (рух по дорозі з твердим покриттям на великій швидкості, на дорогах з укоченим сніжним покриттям), гідропідсилювач автоматично виключається, тобто поворот відбувається практично без участі гідравлічної системи підсилювача. У цьому випадку осьова сила на черв'яку, яка виникає при обертанні рульового колеса, менша зусилля попереднього стиску центруючих пружин 6, повзунів 5. Поворот рульового колеса, зв'язаного приводом з черв'яком, забезпечує безпосередню передачу руху на рульову трапецію через сектор, поворотний вал і сошку. При цьому центрувальні пружини не стискуються, черв'як разом із золотником в осьовому напрямку не перемішується, а масло в розподільнику з порожнини нагнітання перетікає у зливну, не діючи на поршень циліндра. У цьому випадку сектор через рейку переміщує шток і поршень, а масло з порожнини А і Б зливається в бак-корпус гідропідсилювача через відкриті зливні виточки у підсилювачі.