ПРОМІЖНЕ З’ЄДНАННЯ ТА КАРДАННА ПЕРЕДАЧА

План

1. Поняття про проміжне з’єднання.
2. Види проміжних з’єднань на тракторах.
3. Проміжне з’єднання трактора ДТ-75М.
4. Карданна передача.

1. При експлуатації трактора під дією різних причин співвісність валів муфти зчеплення і коробки передач може порушуватись. Можливе перекошування цих валів становить 2...10°. Причинами, що призводять до цього, є неточність виготовлення і встановлення деталей, їх спрацьовування, порушення кріплення, деформація.

Використання проміжного з’єднання між муфтою зчеплення і ко­робкою передач забезпечує передавання крутного моменту між ни­ми, а також зменшує навантаження на деталі, шо підвищує їх ресурс.

2. Залежно від властивостей і конструкції проміжні з’єднання поділяють на еластичні, жорсткі і комбіновані. Передавальними елементами еластичних з’єднань є втулки, сегменти або гумові пла­стини. Ці пристрої компенсують порушення співвісності валів і пом'якшують різкі зміни крутного моменту. Жорстке з’єднання має дві обойми, між якими встановлено кульки або дві півмуфти, з’єднані з валами, які за допомогою зубчастого зчеплення стиску­ються з валами муфти зчеплення і коробки передач. У комбіновано­го з’єднання є два шарніри: один має пружні передавальні елемен­ти, другий — жорстку з’єднувальну муфту.

Проміжні з’єднання виконують з одним або з двома пружними елементами. Коли відстань між муфтою зчеплення і коробкою пере­дач незначна, у проміжного з’єднання є один пружний елемент. З’єднання такої конструкції застосовано на тракторах типу ЮМЗ-6. При відстані понад 400 мм у проміжного з’єднання встановлюють два пружних елементи. Таку конструкцію використовують на трак­торах типу ДТ-75 та інших.

3. На внутрішній поверхні маточин вилок 1 і 10 (рис. 10.7) вико­нуються шліци, що входять у зчеплення зі шліцами вала муфти зчеплення і первинного вала коробки передач, Кожна вилка має два виступи з отворами.

Аналогічну конструкцію мають і вилки 9 і 7, проте у них мато­чини мають більшу довжину. Зі шліцами маточин вилок 7 і 9 вхо­дять у зчеплення шліци карданного вала 8 на зовнішніх поверхнях його носка і хвостовика.

Між виступами вилок 1, 7, 9, 10 встановлено пружні муфти 12 і 11. що складаються з двох дисків 3. Вони з’єднані між собою і мають чотири порожнистих виступи, в отвори яких встановлено гумову втулку 2, сітчастий каркас 13 і сталеву втулку 4.

В отвори виступів вилок 1, 7 і втулок муфти 12, вилок 9, 10 і вту­лок муфти 11 вмонтовано болти 5. На хвостовику болтів 5 викону­ють виступ, що взаємодіє з виступом вилок. Носок болтів 5 має нарізку і. радіальний отвір. На нарізку нагвинчується корончаста гайка, яка відносно болта фіксується шплінтом, а між гайкою і втул­кою 4 встановлюється шайба.

При роботі трактора гумові втулки 2 при обертанні вала дефор­муються, а вал 8 безперервно переміщується по шліцах маточин ви­лок 7 і 9. Переміщення вала 8 обмежується заглушкою 6, встановле­ною в отвір маточини вилки 7. Деформація втулок 2 і переміщення вала 8 забезпечують надійне і безперервне передавання крутного моменту між валами муфти зчеплення і коробки передач.

Для передавання крутного моменту між агрегатами трансмісії, розташованими на значній відстані один від одного, використову­ють карданну передачу. Карданна передача також забезпечує пере­давання крутного моменту між валами, осі яких не співпадають.

4.  Будову карданної передачі приводу мостів трактора Т-150К на­ведено на рис. 10.8.

Обертання від роздавальної коробки 4 до переднього моста 1 пе­редається через карданний вал 2. Між ним і роздавальною короб­кою 4 встановлений гальмовий барабан 3. Обертання від роздавальної коробки до заднього моста 7 пе­редається через дві подвійні виЛки 5 і проміжну опору 6.

Карданний вал за допомогою вилок 8 і 4 з отворами у виступах відповідно (рис. 10.9) кріпиться до фланців гальмового барабана і ва- ла-шестерні переднього моста. Вис­тупи вилок 4 і 8 встановлено під ку­том 90° до виступів вилок 1 і 7, які також мають отвори. В отвори ви­лок 4, 1 і 7, 8 встановлено круглі ви­ступи хрестовин 2. Між ними і вис­тупами вилок у стаканах 3 розміще­но голчасті підшипники 14. В паз обойми кожного підшипника вста­новлюється виступ стакана (для фіксації підшипника). Між хресто­виною, підшипниками і стаканами є ущільнення 15. Відносно виступів вилок стакани 3 фіксуються упор­ними пластинами 11, стопорними пластинами 13 і болтами 12.

До вилки 1 болтами прикріпле­но втулку 16 із шліцами на внутрішній поверхні. Вилку 7 при­варюють до порожнистого вала 6, а на зовнішній поверхні хвостовика вала 6 розташовують шліци, які знаходяться у зчепленні зі шліцами вала втулки 16. Вал 6 може вільно переміщуватись відносно втулки 16. Для шліцьового з’єднання вико­ристовується мастило № 158, яке нагнітається через маслянку. Від за­бруднення шліци захищені гумо­вим чохлом 5 або спеціальним ущільненням з повстяним і гумо­вим кільцями. Чохол фіксується на валу 6 і втулці 16.

Підшипники 14 також змащу­ють мастилом № 158, яке нагні­тається через маслянку 10, потім по каналах і прорізах на торцях хресто­вин 2 подається до підшипників 14.Через клапан 9 із хрестовин і підшипників, при заповненні їх маслом, витискається повітря і старе або зайве масло. При роботі карданного вала масло нагрівається і також витікає через клапан 9, захищаючи ущільнення 15 від пошкодження при підвищеному тис­ку масла.

Карданний вал відбалансований динамічно за допомогою ба­лансувальних пластин, які встановлено під болти 12 кріпдення кри­шок гольчастих підшипників.