Однорежимні регулятори

План

1.     Призначення та види регуляторів.

2.     Будова однорежимного регулятора.

3.     Принцип роботи однорежимного регулятора.

1.                   В процесі виконання сільськогосподарських робіт навантаження двигуна безперервно змінюється залежно від рельєфу місцево сті, щільності грунту, величини заглиблення робочих органів машин тощо. Зміна навантаження впливає і на зміну числа обертів колінчастого вала двигуна. Проте для більшості сільськогосподарських робіт, виконуваних тракторним агрегатом, необхідна стала швидкість руху цього агрегату, сталі числа обертів приводного шківа і вала відбору потужності трактора. Сталу швидкість обертання колінчастого вала двигуна забезпечує спеціальний механізм — регулятор, який залежно від навантажень автоматично змінює положення рейки паливного насоса або величину відкриття дросельної заслінки. Завдяки цьому змінюється кількість палива або пальної суміші, що надходить у циліндри двигуна.       

За принципом дії регулятори поділяються на відцентрові, гідравлічні, пневматичні, електричні і комбіновані. На тракторних двигунах в основному застосовують відцентрові регулятори, у яких переміщення рейки паливного насоса або зміна положення дросельної заслінки здійснюється під дією відцентрової сили, яку розвивають тягарці під час обертання вала регулятора. За кількістю регульованих режимів регулятори поділяються на одно-, дво- і все- режимні.

 Однорежимні регулятори підтримують один швидкісний режим і обмежують значне збільшення швидкості обертання колінчастого вала двигуна при різкому зменшенні навантаження. Застосовують однорежимні регулятори на карбюраторних пускових двигунах ПД-8, ПД-10У і П-46. Дворежимні регулятори застосовувались на дизелях раніше і підтримували мінімальну і максимальну швидкості обертання колінчастого вала двигуна.

Тепер на тракторних дизелях застосовують тільки всережимні регулятори, які забезпечують стійку роботу двигуна в діапазоні від мінімально стійкого до максимально допустимого числа обертів колінчастого вала.

 Широке застосування всережимних регуляторів на двигунах пояснюється тим, що ці регулятори порівняно з іншими мають ряд переваг, таких як спрощення керування трактором, підвищення продуктивності тракторного агрегату за рахунок скорочення часу на переключання передач, зменшення витрати палива внаслідок того, що регулятор дає можливість підтримувати потужність двигуна близько до його повного навантаження. Крім того, наявність всережимного регулятора сприяє збільшенню строку служби трактора, оскільки виникає можливість повертати агрегат і переїздити через різні перешкоди на малих швидкостях.   

2.               Будову регулятора пускового двигуна ПД-10У зображено на рис. 54. На валику 18 кріпиться приводна шестірня 24 і ведучий диск 22, в чотирьох прорізах якого розміщені кульки 20. На передньому кінці валика регулятора вільно посаджений рухомий диск 19, який конічною поверхнею притискує кульки 20 до нерухомого опорного диска 21. Важіль 12 обертається з віссю 13 і у верхній частині має отвір для регулювального болта 8. Нижній кінець важеля входить у лиску 16, зроблену на напрямному пальці 15. Пружина 7 одним кінцем спирається на буртик втулки 6, а другим на виточку у важелі 12. На кінці осі 13, виведеному через кришку 10 назовні, є важіль 9, який за допомогою тяги 4 і важеля 3 з'єднаний з віссю дросельної заслінки 2 карбюратора.

3.                   Регулятор працює так. Під час роботи двигуна обертовий рух від колінчастого вала через шестірню 24 передається на валик 18 регулятора. Разом з валиком обертається ведучий диск 22 з кульками 20. Під дією відцентрових сил кульки вздовж пазів відходять від осі обертання і переміщують диск 19 вправо. Рухомий диск 19 буде переміщатися доти, поки не зрівноважаться відцентрові сили і сили пружини 7.

Якщо навантаження на двигун зменшиться, швидкість обертання колінчастого вала двигуна і валика регулятора збільшиться, що призведе до збільшення відцентрових сил кульок регулятора. Внаслідок збільшення відцентрових сил кульки ще далі відійдуть від осі обертання і перемістять диск 19, який через кульковий упор 17 пересуне напрямний палець 15 вправо. Палець, натискуючи на нижній кінець важеля 12, поверне його разом з віссю ІЗ, а верхній кінець важеля стисне пружину 7. Разом з віссю 13 повернеться вліво верхній кінець важеля 9, який через тягу 4 поверне важіль 3 і перекриє дросельну заслінку, зменшивши при цьому кількість пальної суміші, що надходить у циліндри двигуна, а отже, й швидкість обертання колінчастого вала.

 Рис. 54. Схема однорежимного

відцентрового регулятора пускового

двигуна пд-10У:

 1 — впускний трубопровід; 2 — дросельна заслінка; 3 — важіль; 4 — тяга; 5 — корпус регулятора. 6 — втулка пружини; 7 —пружина; 8 — регулювальний болт; 9 — зовнішній важіль регулятора; 10 — кришка, 11 — контргайка; 12 — внутрішній важіль регулятора; 13 — вісь важеля регулятора; 14 — пробка маслозаливного отвору; 15 — напрямний палець; 16 — лиска: 17 — кульковий упор; 18 — валик регулятора; 19 — рухомий диск; 20 — кулька; 21 — опорний диск; 22 — ведучий диск; 23 і 25 — шарикопідшипники; 24 — шестірня привода регулятора.

Якщо ж навантаження на двигун збільшиться, швидкість обертання колінчастого вала зменшиться, зменшаться відцентрові сили і кульки наблизяться до осі обертання. При цьому диск 19 і напрямний палець 15 під дією пружини 7 перемістяться вліво, важіль 9 через тягу 4 і важіль 3 відкриє дросельну заслінку карбюратора. В циліндри двигуна надійде більше пальної суміші, і швидкість обертання колінчастого вала зменшиться не дуже.

Число обертів, яке підтримує регулятор, залежить від того, з якою силою затягнута пружина 7. Якщо затяжку пружини 7 змінювати за допомогою регулювального болта 8, число обертів, підтримуване регулятором, теж змінюватиметься.