Коробка передач трактора ЮМЗ-6АКЛ

План.

1. Загальна характеристика коробки передач трактора.
2. Будова коробки передач.
3. Будова механізму перемикання передач.

1. Коробка передач трактора ЮМЗ-6 - трьохвальна, з поздовжнім розташуванням валів, нерухомими осями валів, рухомими шестернями, десятиступінчаста, чотириходова, з механічним переключенням передач, з ручним керуванням, основ­на — зі знижувальним редуктором.
2. Корпус 2 (рис. 1) коробки передач виготовлений разом з кор­пусом заднього моста, тому їх називають корпусом трансмісії, поділеним вертикальною перегородкою 21 на дві частини, у пе­редній - коробка передач. Передньою торцевою поверхнею корпус трансмісії з'єднується з корпусом зчеплення, для цього на торцевій поверхні виконані отвори. В деяких отворах встановлюються цент­руючі штифти 3, більшість отворів 4, розташованих по периметру поверхні, мають нарізь для болтів, які з'єднують корпус трансмісії з корпусом зчеплення.

На передній торцевій поверхні і у перегородці 21 виконують от­вори для встановлення первинного вала 1, проміжного вала 35, вто­ринного вала 22 і валиків їх перемикання. Верхня частина корпусу 2 закривається кришкою 18, в нижній є нарізний отвір з пробкою 33 для зливання масла з корпусу коробки передач. Магніт у пробці вловлює металеві часточки, які потрапляють в масло від спрацю­вання деталей коробки передач. У передній частині лівої частини корпусу є люк з кришкою, яка кріпиться до корпусу болтами і за­безпечує доступ до проміжної шестерні приводу сільськогоспо­дарських машин.

Первинний вал 1 коробки передач складається з фланця і вала, виготовлених разом. Фланець має два виступи, які за допомогою гу­мових прокладок з'єднуються з аналогічними виступами вала муфти зчеплення. На зовнішній поверхні вала розміщено шліци, а в се­редній його частині — отвір. шліци первинного вала зчеплені зі шліцами ведучої шестерні 6, яка має два виступи, встановлені у внутрішні обойми двох роликових підшипників. Зовнішні обойми роликових підшипників розміщені в стакані 7, що кріпиться до кор­пусу 2 болтами. Між виступом стакана і корпусом встановлено прокладки, якими регулюється осьове переміщення вторинного вала, об­межене відносно стакана стопорними кільцями і фланцем. Стопорні кільця встановлюють в кільцеві канавки на внутрішній поверхні ста­кана. Фланець фіксується болтами до передньої торцевої поверхні стакана. Осьове переміщення шестерні 6 відносно вала 1 обме­жується стяжним болтом 5, вільно встановленим в отвір вала 1. Вис­туп болта взаємодіє з кільцевою проточкою внутрішньої поверхні шестерні 6. На носку болта 5 є нарізка і радіальний отвір. Відносно вала 1 болт 5 фіксується шайбою, корончастою гайкою і шплінтом.

Співвісно первинному валу 1 в корпусі 2 встановлений вторин­ний вал 22. на хвостовику якого розміщено ведучу конічну шестер­ню головної передачі, виготовлену разом з валом (у середній час­тині вала є шліци). На зовнішній поверхні носка вала дроблено про­точку меншого діаметра, ніж діаметр середньої частини вала. Торце­ва поверхня носка вала має різьбовий отвір. В зчепленні зі шліцами вала перебувають шліци трьох кареток, які можуть вільно пе­реміщатись по шліцах вала. Каретка 29 II і IV передач, каретка 26 ІІІ і V передач виготовлені у вигляді подвійних шестерень, а карет­ка І передачі - одинарної шестерні 24. На задніх частинах всіх ка­реток розміщено маточини, на зовнішніх поверхнях яких зроблено кільцеві проточки прямокутної форми. Хвостовик вала встановле­но в роликовий підшипник, розмішений в отворі перегородки 21. Між перегородкою і зовнішньою обоймою підшипника встановле­но втулку, відносно якої підшипник фіксується стопорним кільцем.

В одній площині з первинним і вторинним валами розташова­ний порожнистий проміжний вал 35 зі шліцами і нерухомими шес­тернями па зовнішній поверхні його середньої і задньої частин. Від осьового переміщення шестерні фіксуються стопорним кільцем 31. Шестерні задньої передачі 25, першої 27 і п'ятої 28 — одинарні, шестерня 30 четвертої і третьої передач — подвійна, а шестерня 32 дру­гої передачі мав два зубчастих вінці - зовнішній і внутрішній. На передній частині вала 35 вільно встановлений рухомий блок шесте­рень 34, між ними — бронзова втулка. Ліва шестерня блока постійно зчеплена із зубцями ведучої шестерні 6. Права шестерня блока може входити в зчеплення з внутрішнім зубчастим вінцем шестерні 32. Між переднім підшипником і корпусом є втулка, яка на зовнішній і внутрішній поверхнях мак буртики і фіксує: підшипник відносно корпуса 2. Задній підшипник фіксується виступом корпуса, наріз­кою хвостовика вала і стопорним кільцем. На нарізку нагвинчуєть­ся спеціальна гайка. В отвір вала 35 встановлюється вал 37 приводу ВВП, «а носок вала - кульковий підшипник 36 в стакані, який укріплений на корпусі 2 болтами. Відносно стакана підшипник 36 фіксується виступом стакана і стопорним кільцем.

Ширина зубців шестерні 6 вдвічі більша від ширини зубців ве­ликої (лівої) шестерні блока шестерень 34. Тому при переміщенні блока в крайнє ліве або праве положення обертання від первинного вала 1 передається до проміжного вала 35, а блока шестерень 34 в крайнє праве положення - зубці малої (правої) шестерні блока вхо­дять в зачеплення із зубцями внутрішнього вінця шестерні 32. Таке положення блока 34 і шестерні 32 відповідає транспортному діапа­зону. При переміщенні блока в крайнє ліве положення велика шес­терня блока 34 входить в зачеплення а проміжною шестернею 2 (рис. 10.2) приводу сільськогосподарських машин, а мала шестер­ня — із шестернею 3 (рис. 10.3) редуктора. Таке положення блока шестерень відповідає робочому діапазону.

Шестерня 2 (рис. 2) встановлена з лівого боку корпуса 6 трансмісії на осі 5, яка відносно внутрішньої перетинки 4 зафіксо­вана болтами. Виступ болта входить в отвір осі 5. Між шестернею 2 і віссю 5 встановлено два кулькових підшипники, між внутрішніми обоймами підшипників — втулку. Від осьового переміщення шес­терня 2 фіксується втулкою, шайбою, гровером і болтом, який за­гвинчується в нарізний отвір осі 5.

Шестерня 25 (рис.  1) проміжного вала постійно зчеплена з проміжною шестернею 10 (рис. 3) заднього ходу, що розташова­на в нижній частині корпусу трансмісії 1 і встановлена на осі, розміщеній нерухомо в розточці кронштейна корпусу 1. Відносно корпусу вісь зафіксована установочним болтом, між шестернею 10 і віссю — два кулькових підшипники.

Корпус редуктора виконаний у вигляді кронштейна 2 з чавуну, прикріпленого до верхньої частини корпусу (справа) і трансмісії болтами (рис. 3). На внутрішній поверхні кронштейна зроблено два виступи з отворами, в які встановлюють кулькові підшипники, що є опорами вала 8 редуктора. В середній частині вала 8 виконано шліци, на ладній частині яких встановлено ведучу шестерню 7. їх зубці постійно зачеплені з зубцями малого зубчастого вінця подвійної шестерні 30 (рис. 1.) проміжного вала. На передній ча­стині шліців встановлена рухома зубчаста муфта 6 (рис. 3.). Ма­точина муфти 6 має кільцеву проточку прямокутної форми. На но­скові вала 8 розміщено шестерню 3, між нею і валом 8 — бронзова втулка, запресована в отвір шестерні 3 із двома зубчастими вінця­ми. З великим зубчастим вінцем входять в зачеплення зубні рухо­мого блока 12 проміжного вала 9, з малим зубчастим вінцем — внутрішній зубчастий вінець зубчастої муфти 6.

Деталі коробки передач змащують шляхом розбризкування масла, яке заливають через нарізний отвір з пробкою 11 кришки 18 (рис. 1.) коробки передач. Рівень масла повинен знаходитись між двома контрольними отворами на стінці кронштейна редуктора і за­криваються пробками 4 і 5 (рис. 3.). Забруднене масло зливають через два нарізних отвори в дні корпуса, потім отвори закривають пробками з магнітом.

3. Переключають діапазони і передачі за допомогою механізму, змонтованого в кришці 18 і верхній частині коробки передач (рис. 1.). До кришки болтами прикріплено колонку 17. У верхній її частині є сферичний отвір з важелем 15 переключення передач з пластмасовою рукояткою. В середній частині важеля діє сферичний шарнір, що взаємодіє зі сферичним отвором колонки 17, притисну­тим пружиною 14, встановленою між його буртом і колонкою. Від обертання навколо осі важіль 15 фіксується штифтом 13, що запре­сований в отвір колонки і входить в паз шарніра важеля 15. Шарнір важеля і отвір колонки закриваються гумовим захисним чохлом 16. Нижня частина чохла притискується до колонки хомутиком, верх­ня встановлюється на виступ важеля з натягом. Чохол запобігає за­брудненню сферичної поверхні важеля 15 і коробки передач

На хвостовику нижньої частини важеля, що переміщується в пазах куліси 19 є кулька.

Куліса — це металевий лист квадратної форми з чотирма поз­довжніми пазами, з'єднаними в середній частині. Розміри і розта­шування пазів на кулісі визначають напрям руху важеля 15, обме­жують його переміщення і неможливість одночасного включення двох передач. Куліса болтами кріпиться до кришки 18. Один з чоти­рьох отворів кріплення куліси має більший діаметр, щоб уникнути неправильного встановлення куліси відносно кришки.

В оброблених отворах передньої стінки корпуса трансмісії і внут­рішніх перетинок вільно встановлено чотири валики 20 переключен­ня передач. В середній їх частині, навпроти з'єднувальною паза куліси 19, зроблено упори 23 з пазами. Відносно валиків 20 упори зафіксовано болтами, головки яких мають отвори з дротом, щоб болти не вигвинчувались. Між пазами упорів встановлено кульку важе­ля 15. На трьох валиках 20 розміщено по одній вилці 12. відносно ва­ликів всі вони зафіксовані болтами. Виступи вилок встановлені в пря­мокутні проточки маточин шестерень 24 і кареток 26 і 29. Четвертий валик 20 (крайній з правої сторони трактора) з'єднаний важелем з проміжним валиком і двома вилками. Виступи вилок розміщено в прямокутні проточки маточин зубчастої муфти (рис. 3) редуктора (задня вилка) і блока шестерень 12 проміжного пала (передня вилка). Для зменшення торцевого спрацювання зубців при переклю­ченні передач, уникнення неповного включення шестерень і само-виключення їх під час роботи в коробці передач встановлений ме­ханізм блокування. Валик 10 блокування (рис. 1) розташований в корпусі, який болтами прикріплений до верхньої частини кришки 18. Один кінець валика 10 з'єднаний тягою з педаллю зчеплення. Валик взаємодіє з чотиригранними хвостовиками фіксаторів 9, встановлених в отворах перетинки корпусу співвісно з отворами під валики її переключення. Хвостовики фіксаторів вільно встановлені в прямокутні отвори планки, а між нею і виступами фіксаторів знаходяться пружини, що притискують носки фіксаторів до вали­ків переключення з трьома пазами. Форма паза на валику відпові­дає формі виступу носка фіксатора. Пази на валиках 20 виконують­ся таким чином, що їх суміщення з виступом фіксатора відбуваєть­ся при нейтральному положенні шестерень або при положенні, що відповідає включеній передачі.

Рис. 1. Коробка передач трактора ЮМЗ – 6:

1 – первинний вал; 2, 8 – корпус; 3 – центруючий штифт; 4 – отвір з різьбою; 5 – болт; 6 – ведуча шестерня; 7 – стакан; 9 – фіксатор; 10 – валик блокування; 11, 33 – пробки; 12 – вилка; 13 – штифт; 14 – пружина; 15 – важіль переключення передач; 16 – чохол; 17 – колонка; 18 – кришка; 19 – куліса; 20 – валик переключення; 21 – перегородка; 22 – вторинний вал; 23 – упор; 24 – шестерня передачі заднього ходу; 25, 27, 28 – шестерні; 26, 29 – каретки; 30 – блок шестерень ІV і V передачі; 31 – стопорне кільце; 32 – шестерня другої передачі; 34 – рухомий блок шестерень; 35 – проміжний вал; 36 – кульковий підшипник; 37 – вал приводу ВВП.

Рис. 2. Привід сільськогосподарських машин від коробки передач

трактора ЮМЗ – 6:

1 – первинний вал; 2 – проміжна шестерня; 3 – кришка; 4 – внутрішня перетинка корпуса; 5 – вісь; 6 – корпус трансмісії; 7 – блок шестерень проміжного валу.

Рис. 3. Редуктор коробки передач трактора ЮМЗ – 6:

1 – корпус трансмісії; 2 – кронштейн; 3 – шестерня з двома вінцями; 4, 5 – пробки контрольних отворів; 6 – зубчаста муфта; 7 – ведуча шестерня; 8 – вал редуктора; 9 – проміжний вал коробки передач; 10 – проміжна шестерня заднього ходу; 11 – шестерня проміжного валу з двома зубчастими вінцями; 12 – блок шестерень