Тема: Лінії та текстова інформація на електричних схемах

План

1.      Лінії на електричних схемах.

2.      Текстова інформація.

1.                   Лінії. Залежно від призначення та типу схем лініями зображують: електричні взаємозв’язки (функціональні, ло­гічні тощо), шляхи проходження електричного струму (елек­тричні зв’язки), механічні взаємозв’язки, матеріальні провідники (проводи, кабелі, шини), екранувальні оболонки, корпуси приладів, умовні межі пристроїв і функціональних груп.

Лінії на схемах усіх типів виконують відповідно до пра­вил, наведених у табл. 1. Товщини ліній вибирають залеж­но від формату схеми та розмірів УГП. На одній схемі ре­комендується застосовувати не більш як три типорозміри ліній за товщиною: тонку b, потовщену 2b і товсту 3b…4b, де b — товщина лінії, що вибирається залежно від розмірів схеми. Вибрані товщини ліній мають бути сталими в усьому комплексі схем на виріб.

Електричні зв'язки зображують, як правило, тонкими лі­ніями b. Якщо необхідно графічно виділити найважливіші кола (наприклад, кола силового живлення), то використо­вують потовщені та товсті лінії.

Умовні графічні позначення і лінії зв'язку виконують лі­ніями однієї й тієї самої товщини. Оптимальна товщина лі­ній становить 0,3...0,4 мм.

Довжину штрихів у штрихових і штрихпунктирних ліні­ях вибирають у зазначених межах залежно від розміру схе­ми. Штрихи в лінії, а також проміжки між ними мають бути приблизно однакової довжини.

Лінія групового зв'язку. Для зменшення кількості ліній, що зображуються на схемі, рекомендується застосовувати умовне графічне злиття окремих ліній у групoві лінії за правилами, встановленими стандартами.

При використанні групових ліній треба виконувати такі вимоги. Кожна лінія, що зливається, повинна мати поряд­ковий номер. Допускається позначати лінії літерами або поєднанням літер і цифр.

Лінії, які зливаються, не повинні мати розгалужень, тоб­то кожний умовний номер має зустрічатися на лінії групо­вого зв'язку два рази. При наявності розгалужень їх кіль­кість указують після порядкового номера лінії через дробо­ву риску.

Умовні порядкові лінії не присвоюють, якщо лінії, які зливаються, вже мають позначення, наприклад номери про­водів .

Для зменшення кількості паралельних ліній великої про­тяжності їх рекомендується зображати в однолінійному поданні. При цьому слід зберігати порядок ліній у групі (рис. 267, б). Якщо це неможливо, то на лінії наносять від­повідні позначки.

Лінії, що зливаються, на всіх видах комплекту зображу­ють одним із двох наведених у стандарті способів: під прямим кутом  або зі зламом під кутом 45^е до групової лінії.

Переривання ліній. Лінії, що сполучають графічні позна­чення на схемах (структурних, електричних), показують повністю. Якщо це неможливо (тобто лінію зв’язку треба вести через усе креслення), то роблять обриви, які закінчу­ють стрілками з відповідними позначками, а в дужках ука­зують місцезнаходження продовження ліній. Аналогічно допускається переривати групи ліній в однолі­нійному виконанні (рис. 268, б).

Якщо схема виконується на кількох аркушах, то лінії, які переходять з одного аркуша на інший, обривають за межами зображення схеми. Біля обриву ліній указують по­значення або найменування, присвоєне цій лінії (номер про­воду, найменування сигналу та ін.), а в круглих дужках — номер аркуша, на який переходять лінії. Наприклад, А125(4) — лінія з умовними позначеннями А125 перехо­дить на аркуш 4.

Залежно від призначення текстові дані на схемі мають такі форми запису: умовні літерно-цифрові позначення (но­мери кіл, позначення електричних контактів, елементів тощо; найменування сигналів, функціональних груп та ін.); су­цільний текст (технічні вимоги, пояснення тощо); текст, розбитий на графи (наприклад, таблиці комутації багатопозиційних перемикачів); таблиці, в яких поєднуються текст і графічні позначення (наприклад, таблиці використання кон­тактів реле).

2.     Текстова інформація. При необхідності на схемі поміща­ють різну текстову інформацію: найменування або характе­ристики електричних сигналів; позначення електричних кіл; технічні характеристики об'єкта, наведені у вигляді тексту, таблиць, діаграм тощо. Розташування та форми запису тек­стових даних на схемах установлюють державні стандарти. Текстові дані можуть розташовуватися: поруч з УГП або всередині них; поруч з лініями; в розриві ліній або в їх кінці; на вільному полі схеми.

Залежно від призначення текстові дані на схемі мають такі форми запису: умовні літерно-цифрові позначення (но­мери кіл, позначення електричних контактів, елементів тощо; найменування сигналів, функціональних груп та ін.); су­цільний текст (технічні вимоги, пояснення тощо); текст, розбитий на графи (наприклад, таблиці комутації багатопозиційних перемикачів); таблиці, в яких поєднуються текст і графічні позначення (наприклад, таблиці використання кон­тактів реле).

Усі написи на схемах виконують креслярським шрифтом. .Допускається на одній схемі для виділення різних категорій даних застосовувати шрифти різних розмірів.