Фактори впливу на ступінь ураження людини електрострумом. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.

План

1. Види ураження електричним струмом.
2. Електричний удар.
3. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електрострумом.
4. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.

1. Види ураження електричним струмом.

Розрізняють два види ураження електричним струмом: електричні травми та електричні удари.

Електричні травми — це ураження тканин і органів внаслідок проходження струму чи впливу променів електродуги на людину.

Серед електротравм умовно виділяють місцеві електротравми.

Місцева електротравма — це локальне ушкодження цілісності тканин тіла, кісток під впливом електроструму чи електродуги.

Характерними видами місцевих електротравм є такі:

• електричні опіки;
• електричні знаки;
• електрометалізація шкіри;
• електроофтальмія;
• механічні пошкодження.
• Електричні опіки можуть бути поверхневими та внутрішніми.

Поверхневі опіки — це ураження шкіри. Внутрішні — ураження внутрішніх органів і тканин тіла. Електричні опіки виникають вна­слідок нагрівання тканин тіла людини струмом понад 1 А під час різних коротких замикань, які супроводжуються іскрінням, силь­ним нагрівом провідників, загоранням електричної дуги. Електричні опіки можуть мати різні ступені важкості (1-4).

Електричні знаки — плями сірого або блідо-жовтого кольору у ви­гляді мозолі на поверхні шкіри в місці контакту зі струмопровідними елементами. Електричні знаки безболісні й через деякий час зникають.

Електрометалізація шкіри — це просочування поверхні шкіри част­ками металу за його випаровування чи розбризкування під впливом електричного струму. Уражена ділянка шорстка на дотик і має харак­терне для металу забарвлення. Електрометалізація шкіри є відносно безпечною (за винятком потрапляння металу в очі) й з часом зникає.

Електроофтальмія — запалення очей внаслідок дії значного потоку ультрафіолетових променів.

Механічне пошкодження виникає під час різкого мимовільного скорочення м’язів під впливом струму, що проходить через людину. Внаслідок цього рветься шкіра, кровоносні судини, нервові ткани­ни, МОЖЛИВІ вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

2. Електричний удар.

Електричний удар — це збудження електричним струмом живих тканин у вигляді судорожних скорочень м’язів. Залежно від уражень, ступінь негативної дії на організм електричного удару може бути різним. У найгіршому випадку електричний удар може призвести до порушень діяльності й навіть повної зупинки легенів та серця.

Електричні удари можуть бути таких видів:

• удари, що призвели до судорожних скорочень м’язів без знепритомнення;
• удари, що призвели до судорожних скорочень м’язів зі знепритомненням, але з роботою органів дихання і серця;
• удари зі знепритомненням й порушенням діяльності орга­нів дихання і серця;
• удари, що викликали клінічну смерть.

Особа, яка надає долікарську допомогу, повинна визначити вид удару і вже залежно від цього вирішувати, що потрібно робити.

3. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електрострумом.
 

Всі фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом, поділяються на дві групи:

електричного характеру (напруга, сила струму, рід і частота струму, опір в електричному колі, заземлення, занулення);

неелектричного характеру (індивідуальні особливості лю­дини, її увага, шлях проходження струму через тіло людини, три­валість дії струму).

Відчутний струм - електричний струм силою від 0,6 до 1,5 мА, що викликає під час проходження через організм відчутне подразнення.

Струм, що не відпускає - електричний струм, що викликає при проходженні через людину непереборні судорожні скорочення м'язів руки, в якій затиснута струмопровідна частина. При струмі 3-5 мА (50 Гц) подразнюється вся кисть руки, яка торкається струмопровідних частин, при 8-10 мА біль охоплює всю руку, а при 15 мА судороги м'язів рук стають непереборними, а біль нестерпним. Людина при цьому не може розтиснути руку, в якій затиснута струмопровідна частина.

Граничний фібриляційний струм - найменше значення фібриляційного струму. Значення його лежить у межах від 100 мА до 5 А для струму 50 Гц і від 300 мА до 5 А для постійного струму.

Питомий опір шкіри.

Шкіра має найбільший питомий опір, що, головним чином, і визначає електричний опір тіла людини. Шкіра людини має два основних шари: зовнішній - епідерміс і внутрішній - дерма. Зовнішній шар шкіри складається з рогового і паросткового шарів. Роговий шар шкіри являє собою кілька десятків шарів ороговілих клітин, що мають лускату будову і щільно прилягають один до одного. У цьому шарі немає кровоносних судин і нервів. Товщина рогового шару на окремих ділянках тіла може досягати 0,2 мм і більше. На долонях і підошвах, що піддаються механічним впливам, товщина цього шару найбільша. Роговий шар найбільш міцний, у сухому стані його питомий електричний опір 10⁵-10⁶ Ом-м.

Опір тіла.

Опір тіла людини складається з електричного опору різних тканин тіла, які мають різні значення. Питомий об'ємний опір (Ом-м), наприклад, при змінному струмі 50 Гц складає:

- сухої шкіри - від 3-10³ до 2-10⁴;

- кісток від 1-10⁴ до 2- 10⁶;

- жирової тканини - від 30 до 60;

- м'язової тканини - від 1,5 до 3;

- крові - від 1 до 2;

- спинномозкової рідини - від 0,5 до 0,6.

4. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.
 

Методи звільнення потерпілого від дії електричного струму

При ураженні електричним струмом потрібно використати такі безпечні методи:

• Вимикати напругу рубильником або вимикачем ;
• Забезпечити безпеку шляхом захисного вимикання аварійної ділянки або мережі в цілому.
• Якщо вимикання не може бути виконано досить швидко треба терміново звільнити потерплого від дії струмоведучих частин, до яких він торкається . При цьому особа, яка надає допомогу, повинна пам'ятати що не можна доторкатися до потерпілого, бо це небезпечно для життя рятівника.
• Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин або проводу користуються сухою палицею, дошкою або іншим діелектричним матеріалом.
• За необхідністю проводи перерізають пофазно інструментом з ізольованими рукоятками або перерубують сокирою з сухою дерев'яною ручкою.
• Відтягувати потерпілого можна і за одяг, якщо він сухий, уникаючи при цьому доторкання до оточуючих металевих предметів та відкритих частин тіла потерпілого.
• особа яка надає допомогу повинна ізолювати себе : надіти гумові рукавиці або обмотати руки шарфом.
• Після звільнення потерпілого треба винести в безпечну зону і надати долікарську медичну допомогу і викликати швидку допомогу.

Якщо потерпілий почуває себе задовільно, то йому все одно не можна дозволяти підніматися. Коли людина знаходиться в стані непритомності, але в нього зберігається дихання і пульс, слід дати понюхати розчин аміаку або нашатирного спирту, облити обличчя водою і забезпечити спокій до приходу лікаря .
Якщо потерпілий не дихає , йому необхідно терміново зробити штучне дихання і непрямий масаж серця. Ніколи не можна відмовлятися від допомоги потерпілому і вважати його мертвим із-за відсутності дихання, серцебиття.

Захист від статичної напруги

• Накоплення зарядів статичної електрики відбувається під час користуванням одягом із штучного волокна, вовни, шовку, іонізації повітря.
  Заходи захисту від статичної напруги :
• Заземлення або занулення технологічного устаткування, трубопроводів, апаратів;
• Застосування загального і місцевого зволоження повітря робочої зони, якщо це допустимо за умовами виробництва;
• Використання струмопровідної підлоги, взуття , рукавичок.
• На виробництві всі будинки, споруди оснащенні пристроями блискавкозахисту.
• В селищах і містах на всіх високих спорудах ставляться відводи тому під час грози слід вжити застережливих заходів: вимкнути освітлення і радіоприлади прикрити квартирки і двері.

Заземлення -навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин , що можуть опинитися під напругою. 
Занулення - це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою.

Занулення і заземлення виконуються з метою:

• забезпечення нормальних режимів роботи устаткування
• забезпечення безпеки праці людей при порушенні ізоляції
• захист людей від статичної напруги.