Методи захисту рослин

План

1. Головні завдання захисту рослин
2. Основні методи захисту рослин
3. Коротка характеристика методів захисту рослин

Головні завдання, які переслідує захист рослин такі:

• Запобігти появі хвороб рослин, шкідників;
• Виробити імунітет у рослин до збудників і пошкоджень. Створити умови, які пригнічують розвиток шкідників та інфекції;
• Своєчасно знищувати збудників захворювань;
• Не допустити проникнення в країну нових карантинних хвороб, шкідників, бур'янів.

Основні методи:

• Організаційно-господарський;
• Агротехнічні методи;
• Механічні методи;
• Фізичні методи;
• Біологічні методи;
• Хімічні методи;
• Інтегрований метод.

Забігаючи наперед скажемо, що в реальному житті використовується комбінація всіх цих методів, що і є інтегрованим методом захисту рослин. Вибір компонентів залежить від можливостей підприємства і типу вирощуваних культур.

Організаційно-господарський метод

Даний метод захисту рослин включає в себе такі заходи:

• Вирощування полезахисних лісосмуг;
• Осушення надмірно вологих територій;
• Окультурення луків і пасовищ;
• Цілеспрямований підбір сортів рослин, які ростуть на полях;
• Організація роботи карантинної служби;
• Очищення посівного матеріалу.

В процесі збору та зберігання посівний матеріал повинен бути очищений від насіння бур'янів і шкідників, що розвиваються всередині нього (горохова зернівка, люцернового і конюшиновий тостоножка). Також, очищати слід від сажкових мішечків, ріжків ріжків, кам'яної сажки ячменю.

Потрібно стежити за правильним зберіганням і використанням гною. Концентровані корми перед згодовуванням повинні бути перемелені. Слід виробляти покіс бур'янів в місцях їх неконтрольованого зростання перед початком і під час їх цвітіння. Зазвичай це узбіччя, края полів, узлісся.

Слід дотримуватися оптимальних строків і норм сівби насіння. Урожай потрібно прибирати своєчасно і якісно.

Агротехнічний метод

Головне завдання даного методу - це створення максимально сприятливих умов зростання для культурних рослин і пригнічення росту бур'янів. Своєчасний збір врожаю і знищення післяжнивних залишків перешкоджає розмноженню шкідників і паразитів.

Система обробки грунту включає зяблеву, передпосівну та посівну обробки. Всі вони призводять до знищення бур'янів, їх насіння і вегетативних органів розмноження, що залишилися в грунті.

Метод провокації і задушення складається з двох етапів. На першому, проводиться лущення стерні дисковими або плоскорізними знаряддями на глибину залягання кореневищ багаторічних бур'янів. Пошкодження провокує проростання нирок. Коли пагони стають видимі над землею проводиться глибока оранка. Бур'яни виснажують запаси корисних речовин і вже не можуть вибратися на поверхню, після чого гинуть.

Для очищення поля, що знаходиться під чорним паром використовуються культивація і боронування. Зяблева обробка, до і післесходове боронування просапних культур також дозволяє знищити велику кількість бур'янів. Уже під час росту культури борони та культиватори дозволяють вичісувати і прикопувати бур'яни в рядах.

Своєчасне використання мікро- та макроудобреній підвищує стійкість культурних рослин до захворювань і прискорює ріст.

Сівозміни є ефективним прийомом, який обмежує накопичення в посівах шкідників, збудників хвороб і бур'янів. Даний метод ефективний по відношенню до тих шкідників, які в своєму розвитку прив'язані до певних культур. Наприклад, хлібна жужелиця, бурякова попелиця, колорадський жук, вовчок соняшника.

Правильне чергування культур в сівозміні і своєчасне зняття врожаю знижує ріст бур'янів. Комбінування попереджальні і знищуючи заходи можна максимально очистити поле від насіння і вегетативних органів бур'янів.

Використання стійких до бур'янів і шкідників сортів рослин знижує потребу в інших методах захисту.

Терміни і способи посіву культури

Ще один варіант захисту рослин це зміщення термінів і способів сівби. Щоб шкідники не змогли заподіяти істотної шкоди слід висадити рослину як можна раніше. Завдяки чому насіння сходить задовго до моменту появи шкідників і збиток від останніх мінімальний. Цей варіант підходить для захисту злаків від злакових мух і хлібних пильщиків, гороху від горохової попелиці.

Спосіб сівби теж може виявитися гарною підмогою в боротьбі з шкідниками. Для ярої пшениці вузькорядний і перехресний посів кращий, тому що це створює несприятливі умови для розвитку стеблових шкідників даної культури. Пізні культури навпаки можна висіяти дещо пізніше, щоб ще кількома культивациями додатково очистити поле від бур'янів.

Раннє прибирання може значно знизити кількість шкідників, оскільки позбавляє їх можливості нормально завершити період вегетації. Раннє збирання картоплі значно знижує ураженість бульб фітофторозом та іншими хворобами.

Механічні методи

Як зрозуміло з назви, даний метод включає використання різних пасток і інших механічних перешкод для шкідників. Наприклад, це мишоловки або клейові кільця на стебла рослин. Або навіть ручна збірка і знищення комах.

Фізичні методи

Сюди входять різні варіанти впливу на шкідливі організми або рослини променевою енергією, ультразвуком, електромагнітними полями, нагріванням або заморожуванням. Наприклад, для знищення курній сажки пшениці та ячменю їх насіння занурюють в гарячу воду (48-50°). Навпаки, для знищення горохової і фасолевой зернівок слід впливати низькими температурами (до -11°).

Біологічні методи

У природі багато організмів, які так чи інакше паразитують на інших. Дана група методів має на увазі пошук природних ворогів шкідників рослин. Для боротьби з гусеницями використовуються птиці. Трихограмма використовується для боротьби з плодожерками. Цікавим напрямком є ​​вирощування на порожніх полях рослин, які є кормовою базою для локальних ентомофагів. Тобто, збереження природного ареалу ентомофагів, поруч з яким висівається урожай.

Для боротьби з комахами можуть використовуватися бактерії. Потрапляючи в організм комахи, спорова бактерія проростає і призводить до загибелі зараженого носія.

Біологічні методи мають сьогодні кілька напрямків:

• Застосування в сівозміні культур, які пригнічують ріст і розвиток бур'янів.
• Використання спеціалізованих фітофагів. Личинки березкового щітінніка охоче поїдають листя польового в'юнка, бодяка польового і будяків. Для боротьби з амброзією використовуються личинки несправжнього слоника, які розвиваються на її насінні, харчуються чоловічими суцвіттями. Дорослі особини харчуються пилком цієї рослини. Гусениці амброзієвої совки і амброзієвого листоеду ефективні проти цьогої ж рослини. Горчак сильно пошкоджується гірчичною нематодою і личинками глазкової галлици.
• Для боротьби з рядом рослин можуть використовуватися віруси і мікроорганізми. Наприклад, горчакова іржа сильно затримує розвиток гірчака. До 80% пагонів осоту можуть відмерти до початку цвітіння при використанні іржі рожевого осоту. Для боротьби з вовчком використовується грибок Fusarium orobanche.
• Окремим напрямком є ​​використання біогенних препаратів. Це або результат життєдіяльності якоїсь групи мікроорганізмів, або препарат на основі живих мікроорганізмів.
• Дикі качки охоче поїдають зернівки проса рісовідного (паразит рису) на полях після його збирання, тим самим очищаючи територію від цього бур'яну.

Хімічні методи

Це і є застосування різних засобів захисту рослин для пригнічення росту і розвитку різних рослин. Жоден з препаратів на сьогодні не дає 100%-ої гарантії знищення бур'янів і повинен використовуватися в комплексі з іншими методами. Крім того, кожен випадок застосування повинен бути обгрунтований, щоб уникнути забруднення навколишнього середовища. Навіть при розпилюванні ЗЗР в мінімальних дозах на певній території, переміщаючись разом з водою в грунті вони можуть створювати токсичні концентрації в водоймах, потрапляти в організми гризунів і хижаків, які цими гризунами харчуються.

Інтегрований метод

Гармонійне поєднання всього перерахованого вище і дає в підсумку інтегрований метод. Його застосування можливе лише при регулярному спостереженні за полем, моніторингом всіх параметрів. Важливо розуміти, що кінцева мета обробки поля полягає не в тому, щоб знищити 100% шкідливих об'єктів, а відрегулювати співвідношення корисних і шкідливих. Критерієм для цього є так званий поріг шкідливості, при якому шкоди врожаю перевищують витрати на їх запобігання. Вимірюється в кількості шкідливих організмів на квадратний метр. У тому випадку, коли витрати на всі види обробок обійдуться дешевше, ніж втрати врожаю без цих обробок можна вважати їх проведення раціональним.