Технологія вирощування зернобобових культур

План

1.      Народногосподарське значення культур.

2.      Біологічні особливості культур.

3.      Попередники у сівозміні.

4.      Основний обробіток грунту.

5.      Внесення добрив.

6.      Сівба культури.

7.      Догляд за посівами.

8.      Збирання врожаю.

1. Серед зернобобових культур за посівною площею горох у нашій країні займає перше місце. Його використовують як продовольчу і кормову куль­туру, крім того, горох — цінний попередник, який накопичує в коренях азот з повітря.
2. Серед зернобобових горох має найкоротший період вегетації (70- 120 днів), що сприяє використанню його як попередника озимої пшениці. Горох невибагливий до умов вирощування, сходи з'являються при темпера­турі 1-2°С, переносить приморозки до 4-5°С.

Горох порівняно вологолюбна рослина, транспіраційний коефіцієнт йо­го дорівнює 500. Найпридатніші для вирощування гороху — чорноземи, на яких збирають до 50 ц/га зерна. Найпоширеніші такі сорти: Труженик, То­паз, Неосипаючий, Харківський-85.

3. Кращими попередниками гороху є озима пшениця, просапні кульутри. У зв'язку з тим, що після озимих зернових у Степу найчастіше розміщують просапні культури, горох висівають переважно після кукурудзи на зерно. В усіх зонах можна розміщувати горох після ячменю і вівса, якщо ґрунти чисті від бур’янів.
4. У цілому основний обробіток ґрунту такий самий, як і під ранні ярові зер­нові культури. У системі передпосівного обробітку ґрунту під горох велике значення має вирівнювання ґрунту і післяпосівне коткування кільчасто-шпоровими катками з передпосівною культивацією на глибину загортання насіння.
5. Гній під горох зазвичай не вносять, а в основному удобренні використо­вують фосфорні добрива з розрахунку 40-60 кг/га діючої речовини (в Степу калійні добрива не вносять, оскільки його в достатній кількості накопичено в ґрунті).
6. Найкраще висівати горох у ранні строки — одночасно з сівбою ранніх зернових. Більш поширеним способом сівби гороху є звичайний рядковий, а на менш окультурених, зокрема забур'янених полях, ефективний вузько­рядний. Для цього використовують сівалку СЗУ-3,6, встановлюючи її на верхній висів.

У Степу доцільно сіяти горох сівалкою СЗП-3,6, яка одночасно ущільнює ґрунт.

Глибина загортання насіння залежить від стану грунту. При достатній кількості вологи вона повинна становити 5-6, а на сухих та супіщаних ґрун­тах 7-8 см.

Норму висіву встановлюють, враховуючи спосіб сівби, кліматичні умови та фракцію насіння. Для Лісостепу оптимальною нормою висіву є 1,1 -1,4, а в Степу — 0,9-1, млн/га схожих насінин. Для великонасінних сортів це ста­новить 250-350, для середньо- і дрібнонасінних — 200-250 кг/га. При сівбі вузькорядним способом норму висіву збільшують на 10-15%.

7. Для боротьби з бур'янами горох після появи сходів боронують. Гербіцид Стефаль (прометрін) вносять відразу після сівби, загортаючи його борона­ми. Збирати горох краще роздільним способом, бо в суху погоду боби розтріскуються і насіння висипається, а у вологу — вражується грибними хворобами і швидко псується.
8. Починають косити горох, коли пожовтіють 2- 3 нижніх яруси бобів, жатками ЖРБ-4,2; ЖРБ-3,5А.

Підсушений у валках горох обмолочують комбайнами із застосуванням підбирача ПС-2. Для підбирання та обмолочування валків гороху доцільно використовувати комбайн з полотняно-транспортерними підбирачами. Щоб запобігти втратам і забезпечити рівномірне надходження рослинної маси до молотильного апарату, переобладнують та зменшують швидкість обертання барабана. Зазор між барабаном і підбарабанням, навпаки, збільшують вра­ховуючи більший розмір гороху ніж пшениці.