Технологія вирощування ярового ячменю.
План.
1. Народногосподарське значення ячменю.
2. Біологічні особливості ярового ячменю.
3. Попередники у сівозміні.
4. Основний обробіток грунту та внесення добрив.
5. Передпосівний обробіток грунту.
6. Сівба культури.
7. Догляд за посівами.
8. Збирання врожаю.
- Яровий ячмінь застосовують в основному як фуражну культуру, середня врожайність 40 – 59 ц/га. Для проростання потребує менше води, ніж інші хлібні злаки.
- Проростати він починає при порівняно низьких температурах (1-3°С), а оптимальна температура його проростання значно вища (18-20°С).
Період вегетації триває 70-100 днів. Це рослина довгого світлового дня і тому в північних районах розвивається швидше, ніж у південних. До вологи ячмінь менш вимогливий, ніж овес і пшениця, а кращими ґрунтами є структурні родючі ґрунти з нейтральною реакцією (pH 6,5-7,5). Висока агротехніка внесення добрив сприяє підвищенню врожайності і на менш родючих ґрунтах.
- Кращими попередниками ячменю в Степу є кукурудза та інші просапні культури, а також озима пшениця, зернобобові та баштанні культури.
- При інтенсивній технології вирощування ячменю застосовують систему зяблевого обробітку та передпосівного обробітку ґрунту. Після стерньових попередників добре себе зарекомендувала система поліпшення зяблевого обробітку ґрунту. Вона передбачає післязбиральне лущення поля дисковими лущильниками або плоскорізами на 10-12 см та зяблеву оранку, яку проводять у Степу в другій половині вересня — першій половині жовтня. В умовах вітрової ерозії зяблевий обробіток ґрунту виконують без перевертання пласта за допомогою, плоскорізів. При інтенсивній технології вирощування доцільно, щоб ячмінь використовував післядію органічних добрив і безпосередньо внесених мінеральних добрив. Тому гній краще вносити під попередник, а мінеральні добрива — під час основного обробітку ґрунту, а також під час сівби та підживлення протягом вегетації.
Норма напівперепрілого гною — 20-25 т/га, середня доза мінеральних добрив: азоту — 30-45 кг/га, фосфору — 40-60, калію — 35-40 кг/га
- Передпосівний обробіток ґрунту включ'ає ранньовесняне закриття вологи та вирівнювання поля за допомогою борін і передпосівної культивації на глибину загортання насіння з одночасним боронуванням.
- До сівби за 10-15 днів насіння протруюють проти збудників хвороб фунгіцидами.
Ячмінь належить до культур найбільш ранніх строків сівби, на легких ґрунтах сіяти треба раніше, ніж на важких.
Кращим способом сівби ярого ячменю в південних районах України є рядковий з шириною міжрядь 15 см у зонах достатнього зволоження, який сприяє оптимальному використанню сонячної енергії, поживних речовин.
Для Степу України норма висіву 3,5-5 млн/га. Чим вища родючість ґрунту і менше випадає опадів, тим нижчі мають бути норми висіву і, навпаки. При вузькорядній сівбі норми висіву збільшуються на 10-15%. На структурних ґрунтах в умовах достатнього зволоження насіння ячменю слід загортати на глибину 5-6 см, на важких ґрунтах — на 3-4, на легких, а також в умовах посушливої весни на чорноземах — на 6-7 см.
Для більш тісного контакту насіння з ґрунтом застосовують післяпосівне коткування поля і в першу чергу, там, де відчувається нестача вологи в грунті.
- У весняний період догляд за пшеницею починається з підживлення по мерзлоталому ґрунту, а потім розпушення. Посіви з добре розвиненими рослинами обробляють середніми зубовими боронами ЗБЗС-1. Ячмінь висіяний після кукурудзи на силос та ослаблені внаслідок зимівлі, розпушують голчастими боронами-мотиками БМШ-15. Для меншого травмування рослин використовують гусеничні трактори.
Для запобігання виляганню рослин ячменю застосовують препарати групи «Тур» на початку фази виходу в трубку. Він підвищує стійкість рослин проти вилягання та сприяє формуванню врожаю на 3-7 ц/га.
- Яровий ячмінь можна збирати як роздільним способом, так і прямим комбайнуванням. За інтенсивною технологією вирощують переважно сильні та цінні пшениці, посіви яких чисті від бур'янів, а відтак урожай доцільно збирати прямим комбайнуванням при настанні повної стиглості зерна. При роздільному збиранні пшеницю скошують при вологості зерна до 35%, при прямому комбайнуванні — до 18-20%.
Роздільне збирання дає змогу прискорити початок жнив на 5-6 днів, це єдиний шлях збирання забур'янених площ, посівів з нерівномірним достиганням та полеглих. Скошують масу у валки і вкладають її на стерні за допомогою валкових жаток ЖВН-6, ЖРС-4.9А, ЖВС-6.
Залежно від довжини гонів поля застосовують гоновий спосіб збирання та вкругову. Поле розбивають на загінки прямокутної форми шириною 200-300 м для тонового способу роботи, площа не менше добової продуктивності агрегату. Перед роздільним збиранням на полях роблять прокоси фронтальними жатками ЖВН-6.
У загінках при довжині гонів понад 500 м застосовують гоновий спосіб збирання, а на коротких — фігурний з укладанням валків з усіх боків загінки. Щоб зерно краще достигало і швидше просихало, на кожному метрі довжини валка повинна бути не більше 6 кг хлібної маси. Висота зрізу залежить від стану посівів: низькорослі і рідкі — 12-13 см; перестоялі та вимочувані — 15-20 см.
Підбирають та обмолочують валки зернозбиральними комбайнами СК- 5 «Нива», СК-6 «Колос» з підбирачами барабанного типу 54-102 або полотняно-транспортного ППТ-3. Комбайновий агрегат починає підбирання валків у тій самій послідовності, як і їх укладали жатки.
Комбайн «Дон-1500» комплектують жатками з шириною захвату 5, 6, 7 та 8,6 м, платформою-підбирачем РСМ-10, РСМ-08, подрібнювачем соломи ПКН-1500. При копновій технології солому й полову збирають комбайнами в копнувач КН-8Б, що утворює копиці масою 200 кг, які потім звозять на край поля тросово-рамочними волокушами ВТУ-10 чи копнувачами КУН-10. На краях полів'чи біля тваринницьких ферм ставлять скирти за допомогою скиртокладів ПФ-0,5, СНУ-0,5.
При потоковій технології збирання не зернової частини врожаю застосовують пристрій ПУН-5 до комбайна «Нива» та подрібнювач 65-136 до комбайна «Колос», які можна використовувати за такими технологічними схемами:
- збирання подрібненої соломи разом з половою у причіп ПТС-40 і транспортування до місця зберігання та скиртування;
- укладання подрібненої соломи у валок і підбирання фуражиром ФН-1,4з пристроєм ПВФ-1,4, транспортування на край поля і скиртування.
За валковою технологією солома вкладається комбайнами у валки, потім підбирається і пресується в тюки прес-підбирачами ПС-1,6 або ПРН-1,6. Останнім часом проходять випробування агропромислові технології збирання та обробки врожаю, які полягають у вивезенні всього врожаю й соломи з поля на стаціонарний пункт, де обмолочують хлібну масу, очищують і сортують зерно (технологічна карта).
|