Персональний сайт викладача Подолянчука Володимира Василь...
Вівторок, 19.03.2024, 17:00
Меню сайту

Категорії розділу
Матеріали для учнів [57]
Презентації [3]
Розробки уроків [1]

Вхід на сайт

Пошук

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 498

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Головна » Файли » Агротехнологія » Матеріали для учнів

    Технологія вирощування ярового ячменю.
    [ Викачати з сервера (16.4 Kb) ] 27.11.2014, 22:19

    Технологія вирощування ярового ячменю.

    План.

    1.      Народногосподарське значення ячменю.

    2.      Біологічні особливості ярового ячменю.

    3.      Попередники у сівозміні.

    4.      Основний обробіток грунту та внесення добрив.

    5.      Передпосівний обробіток грунту.

    6.      Сівба культури.

    7.      Догляд за посівами.

    8.      Збирання врожаю.

     

    1. Яровий ячмінь застосовують в основному як фуражну культуру, середня врожайність 40 – 59 ц/га. Для проростання потребує менше води, ніж інші хлібні злаки.
    2. Проростати він починає при порівняно низьких температурах (1-3°С), а оптимальна температура його проростання значно вища (18-20°С).

    Період вегетації триває 70-100 днів. Це рослина довгого світлового дня і тому в північних районах розвивається швидше, ніж у південних. До воло­ги ячмінь менш вимогливий, ніж овес і пшениця, а кращими ґрунтами є структурні родючі ґрунти з нейтральною реакцією (pH 6,5-7,5). Висока аг­ротехніка внесення добрив сприяє підвищенню врожайності і на менш ро­дючих ґрунтах.

    1. Кращими попередниками ячменю в Степу є кукурудза та інші просапні культури, а також озима пшениця, зернобобові та баштанні культури.
    2. При інтенсивній технології вирощування ячменю застосовують систему зябле­вого обробітку та передпосівного обробітку ґрунту. Після стерньових попе­редників добре себе зарекомендувала система поліпшення зяблевого об­робітку ґрунту. Вона передбачає післязбиральне лущення поля дисковими лущильниками або плоскорізами на 10-12 см та зяблеву оранку, яку прово­дять у Степу в другій половині вересня — першій половині жовтня. В умовах вітрової ерозії зяблевий обробіток ґрунту виконують без перевертання пла­ста за допомогою, плоскорізів. При інтенсивній технології вирощування доцільно, щоб ячмінь викорис­товував післядію органічних добрив і безпосередньо внесених мінеральних добрив. Тому гній краще вносити під попередник, а мінеральні добрива — під час основного обробітку ґрунту, а також під час сівби та підживлення протягом вегетації.

    Норма напівперепрілого гною — 20-25 т/га, середня доза мінераль­них добрив: азоту — 30-45 кг/га, фосфору — 40-60, калію — 35-40 кг/га

    1. Передпосівний обробіток ґрунту включ'ає ранньовесняне закриття во­логи та вирівнювання поля за допомогою борін і передпосівної культивації на глибину загортання насіння з одночасним боронуванням.
    2.  До сівби за 10-15 днів насіння протруюють проти збудників хвороб фун­гіцидами.

    Ячмінь належить до культур найбільш ранніх строків сівби, на легких ґрунтах сіяти треба раніше, ніж на важких.

    Кращим способом сівби ярого ячменю в південних районах України є рядковий з шириною міжрядь 15 см у зонах достатнього зволоження, який сприяє оптимальному використанню сонячної енергії, поживних речовин.

    Для Степу України норма висіву 3,5-5 млн/га. Чим вища родючість ґрунту і менше випадає опадів, тим нижчі мають бути норми висіву і, навпа­ки. При вузькорядній сівбі норми висіву збільшуються на 10-15%. На струк­турних ґрунтах в умовах достатнього зволоження насіння ячменю слід за­гортати на глибину 5-6 см, на важких ґрунтах — на 3-4, на легких, а також в умовах посушливої весни на чорноземах — на 6-7 см.

    Для більш тісного контакту насіння з ґрунтом застосовують післяпосівне коткування поля і в першу чергу, там, де відчувається нестача вологи в грунті.

    1. У весняний період догляд за пшеницею починається з підживлення по мерзлоталому ґрунту, а потім розпушення. Посіви з добре розвиненими рослинами обробляють середніми зубовими боронами ЗБЗС-1. Ячмінь  висіяний після кукурудзи на силос та ослаблені внаслідок зимівлі, розпушують голчастими боронами-мотиками БМШ-15. Для меншого травмування рос­лин використовують гусеничні трактори.

    Для запобігання виляганню рослин ячменю застосовують препарати групи «Тур» на початку фази виходу в трубку. Він підвищує стійкість рослин проти вилягання та сприяє формуванню врожаю на 3-7 ц/га.

    1. Яровий ячмінь можна збирати як роздільним способом, так і прямим комбайнуванням. За інтенсивною технологією вирощують переважно сильні та цінні пшениці, посіви яких чисті від бур'янів, а відтак урожай доцільно збирати прямим комбайнуванням при настанні повної стиглості зерна. При роздільному збиранні пшеницю скошують при вологості зерна до 35%, при прямому комбайнуванні — до 18-20%.

    Роздільне збирання дає змогу прискорити початок жнив на 5-6 днів, це єдиний шлях збирання забур'янених площ, посівів з нерівномірним дости­ганням та полеглих. Скошують масу у валки і вкладають її на стерні за допо­могою валкових жаток ЖВН-6, ЖРС-4.9А, ЖВС-6.

    Залежно від довжини гонів поля застосовують гоновий спосіб збирання та вкругову. Поле розбивають на загінки прямокутної форми шириною 200-300 м для тонового способу роботи, площа не менше добової продук­тивності агрегату. Перед роздільним збиранням на полях роблять прокоси фронтальними жатками ЖВН-6.

    У загінках при довжині гонів понад 500 м застосовують гоновий спосіб збирання, а на коротких — фігурний з укладанням валків з усіх боків загінки. Щоб зерно краще достигало і швидше просихало, на кожному метрі довжи­ни валка повинна бути не більше 6 кг хлібної маси. Висота зрізу залежить від стану посівів: низькорослі і рідкі — 12-13 см; перестоялі та вимочувані — 15-20 см.

    Підбирають та обмолочують валки зернозбиральними комбайнами СК- 5 «Нива», СК-6 «Колос» з підбирачами барабанного типу 54-102 або полот­няно-транспортного ППТ-3. Комбайновий агрегат починає підбирання валків у тій самій послідовності, як і їх укладали жатки.

    Комбайн «Дон-1500» комплектують жатками з шириною захвату 5, 6, 7 та 8,6 м, платформою-підбирачем РСМ-10, РСМ-08, подрібнювачем соло­ми ПКН-1500. При копновій технології солому й полову збирають комбайна­ми в копнувач КН-8Б, що утворює копиці масою 200 кг, які потім звозять на край поля тросово-рамочними волокушами ВТУ-10 чи копнувачами КУН-10. На краях полів'чи біля тваринницьких ферм ставлять скирти за допомогою скиртокладів ПФ-0,5, СНУ-0,5.

    При потоковій технології збирання не зернової частини врожаю засто­совують пристрій ПУН-5 до комбайна «Нива» та подрібнювач 65-136 до ком­байна «Колос», які можна використовувати за такими технологічними схе­мами:

    1.  збирання подрібненої соломи разом з половою у причіп ПТС-40 і транспортування до місця зберігання та скиртування;
    2.  укладання подрібненої соломи у валок і підбирання фуражиром ФН-1,4з пристроєм ПВФ-1,4, транспортування на край поля і скиртування.

    За валковою технологією солома вкладається комбайнами у валки, потім підбирається і пресується в тюки прес-підбирачами ПС-1,6 або ПРН-1,6. Останнім часом проходять випробування агропромислові техно­логії збирання та обробки врожаю, які полягають у вивезенні всього врожаю й соломи з поля на стаціонарний пункт, де обмолочують хлібну масу, очищу­ють і сортують зерно (технологічна карта).

    Категорія: Матеріали для учнів | Додав: vovan | Теги: догляд за посівами та збирання врож, попередники у сівозміні, свіба, біологічні особливості ячменю, обробіток грунту та внесення добрив
    Переглядів: 1373 | Завантажень: 37 | Рейтинг: 5.0/1
    Всього коментарів: 0