Персональний сайт викладача Подолянчука Володимира Василь...
Субота, 25.11.2017, 14:26
Меню сайту

Категорії розділу
Презентації [2]
матеріали для учнів [65]
Розробки уроків [2]

Вхід на сайт

Пошук

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 386

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Головна » Файли » Трактори » матеріали для учнів

    СПОСОБИ РЕГУЛЮВАННЯ ГЛИБИНИ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ
    [ Викачати з сервера (264.5Kb) ] 06.10.2014, 23:17

    СПОСОБИ РЕГУЛЮВАННЯ ГЛИБИНИ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

    План

    1. Способи регулювання глибини обробітку ґрунту.
    2. Механічний довантажувач.
    3. Гідравлічний довантажувач.
    4. Принцип роботи гідравлічного довантажувача.
    5. Схема силового регулювання.
    6. Принцип роботи силового регулювання.

     

    1. За допомогою начіпної гідросистеми можна регулювати глиби­ну обробітку ґрунту різними способами: висотним, силовим, по­зиційним або комбінованим.

    Висотний спосіб передбачає регулювання глибини обробітку ґрунту завдяки зміні висоти опорних коліс начіпної машини.

    Силовий спосіб дозволяє автоматично підтримувати постійний тя­говий опір машини, який наближено пропорційний глибині обробітку.

    Силове регулювання застосовують при роботі трактора з маши­нами, які чинять великий тяговий опір, наприклад, з плугом на по­лях з рівномірною щільністю ґрунту.

     

    Позиційний спосіб дає можливість автоматично утримувати начіпну машину в установленому положенні відносно остова трак­тора незалежно від тягового опору. Позиційне регулювання засто­совують, коли трактор працює на полях з рівним рельєфом з маши­нами, в яких робочі органи розміщені над поверхнею ґрунту, напри­клад, з косаркою для зернобобових культур.

    Комбінований спосіб ґрунтується на одночасному використанні висотного, силового або позиційного способів. Його доцільно засто­совувати при відхиленнях глибини обробітку в межах агровимог на ґрунтах із змінною щільністю.

    Якщо агрегат працює на такому ґрунті і силове або змішане регу­лювання не забезпечує дотримання агровимог щодо глибини об­робітку, потрібно використовувати висотний спосіб регулювання (за допомогою опорного колеса) і довантажувач ведучих коліс або сило­ве регулювання з використанням обмежувальної дії опорного колеса.

     

    1. Механічний довантажувач ведучих коліс використовують при висотному способі регулювання глибини обробітку ґрунту.

    На трактор Т-40М в механізм навішування вмонтований меха­нічний довантажувач ведучих коліс, який складається із кронштейна 2 (рис. 14.9) з кількома отворами для кріплення кінця верхньої тяги.

    Тяговий опір машини сприймається механізмом навішування. При цьому нижні тяги зазнають розтягуюче, а верхня тяга — стис­кувальне зусилля, яке передається передньому щарніру цієї тяги. При її похилому положенні осьова сила Р розкладається на горизонтальну Рг і вертикальну Рв складові. Остання довантажує ведучі колеса. На схемі видно: чим нижче закріплений передній кінець тя­ги, тим більша довантажувальна сила Рв. Одночасно зменшуються тиск опорного колеса начепленої машини, а також навантаження на передні колеса трактора. При правильному встановленні нахилу тя­ги опорне колесо залишає на ґрунті ледь помітну колію.

    Для перестановки тяги потрібно зупиняти агрегат.

    1. Гідравлічний довантажувач ведучих коліс (гідрозбільшувач зчіпної ваги - ГЗВ) встановлений на тракторах МТЗ-80 і МТЗ-82. За його допомогою можна регулювати довантаження коліс, не зу­пиняючи машинно-тракторний агрегат. ГЗВ входить до гідросис­теми трактора і складається з двох агрегатів: гідрозбільшувача і гідроакумулятора.

    Масло із зарядженого гідроакумулятора подається в робочу по­рожнину основного гідроциліндра і створює в ній тиск, що діє на підйом машини. Проте цього тиску недостатньо для її піднімання, тому копіювання рельєфу поля опорним колесом не порушується. Разом з тим з машини знімається значна частина її ваги і пере­дається на задні ведучі колеса трактора.

     

                                                                                                                                                                                                     Pr     Prt  

    Рис. 14.9. Механічний довантажувач ведучих коліс:

    а — схема дії; б — будова; 1 — верхня тя­га; 2 — кронштейн; 3 — палець; Р - сила, що діє вздовж тяги; Рв і Рг — вертикальна і горизонтальна складові сили Р; И — сила опору руху машини

     
     

     

    Основні деталі гідропідсилювача: повзун 1 (рис. 14.10, а), який переміщується в корпусі 11 важелем 9; золотник 6 з пружиною 7; запірний 2, зворотний 4 і запобіжний 5 клапани. Гідроакумулятор створює постійний н&пір рідини в головному гідроциліндрі. Він складається із корпуса, в якому під дією стиснутої пружини 12 пе­реміщується поршень 13, витискуючи масло через гідрозбільшувач у підйомну порожнину циліндра.

    Гідрозбільшувачем зчіпної ваги керують за допомогою важеля 9, який може бути встановлений в одне із чотирьох положень: «ГЗВ включений» (з попередньою підзарядкою гідроакумулятора), «ГЗВ виключений», «Закрито» і «Скидання тиску».

     

    1. Розглянемо дію ГЗВ в кожному положенні.

    «ГЗВ включений». Золотник розподільника гідросистеми вста­новлений у положенні «Піднімання», а важіль 9 — в положення III. Запірний клапан 2 відкритий штовхачем 3. При зарядженому гідро­акумуляторі масло із нього нагнітається через порожнину Б і відкритий клапан 2 у порожнину піднімання гідроциліндра. Пор­шень сприймає частину ваги машини і передає її через масло, і циліндр остову трактора, довантажуючи колеса. Тиск масла вста­новлюють пружиною 7, яку регулюють обертанням маховичка 8.

    «Підзарядка». Якщо в момент. включення гідроакумулятор не заряджений, масло, що надходить від насоса через розподільник в порожнину В, відкриває зворотний клапан 4 (рис. 14.10, б) і далі йде на підзарядку гідроакумулятора. Одночасно через відкритий клапан 2 масло проходить в гідроциліндр і відбувається підпір його поршня. При досягненні в гідроакумуляторі заданого тиску масло, яке знаходиться в порожнині Б, переміщує золотник 6 вправо, стис­куючи пружину 7; відкривається шлях маслу в порожнину Д і з неї — в бак. Тиск у порожнині В падає, зворотний клапан закривається, і, підпір в циліндрі відбувається тільки за рахунок запасної енергії за­рядженого гідроакумулятора.

    «ГЗВ виключений». Для піднімання машини в кінці загінки і коли немає потреби у використанні довантажувана, важіль 9 вста­новлюють у положення II (рис. 14.10, в). Повзун 1 утримується в корпусі 11 кульковим фіксатором 10, а запірний клапан зали­шається відкритим. Масло через розподільник надходить у підйом­ну порожнину гідроциліндра і піднімає машину. З порожнини опу­скання масло витискується через розподільник у бак.

    При виключеному ГЗВ гідросистемою керують за допомогою важеля розподільника.

    «Заперто». При переїзді на великі відстані важіль 9 встановлю­ють у положення І (рис. 14.9, г). Повзун зсувається у крайнє ліве по­ложення, при якому штовхач 3 входить у виточку повзуна, і запірний клапан закривається. Підйомна порожнина гідроциліндра від’єднується від гідросистеми, а піднята в транспортне положення машина утримується від самовільного опускання.

     

     

    Рис. 14.10. Схема гідросистеми трактора МТЗ-80 з гідравлічним довантажувачем ведучих колес:

    а — ГЗВ включений; б — підзарядка гідроакумулятора; в — ГЗВ виключений; г — замкнуто; д — скидання тиску; 1 — повзун; 2 — запірний клапан; 3 — штовхач; 4 — зворотний клапан; 5 — запобіжний клапан; 6 — золотник; 7 — пружина золотника; 8 — маховичок; 9 — важіль курування повзуном; 10 — кульковий фіксатор; 11 — корпус гідрозбільшувача; 12 — пружина; 13 — поршень гідроакумулятора

     

     

     

     

    «Скидання тиску». Щоб начеплена машина опустилася під дією власної ваги, важіль 9 встановлюють у положення IV (рис. 14.10, д). Повзун зсунутий у крайнє праве положення, і масло, що витискується* поршнем із підйомної порожнини, че­рез відкритий запірний клапан 2 проходить у порожнину А і далі через отвір Г виходить із корпуса 11 в бак. В цьому поло­женні повзун 1 не фіксується в корпусі, тому важіль 9 потрібно тримати рукою.

    Після опускання машини важіль відпускають, повзун своєю пружиною зміщується вліво, а важіль встановлюється в положення III («ГЗВ включений»).

     

    1. Силовий (позиційний) регулятор автоматично підтримує зада­не положення робочих органів начепленої машини відносно по­верхні грунту без використання опорних коліс. Тому ведучі колеса трактора довантажуються не частиною ваги машини, як при роботі з ГЗВ, а повною її вагою; тяговий опір машини зменшується, оскіль­ки немає опору опорних коліс перекочуванню по ґрунту.

    Регулятор — це додатковий агрегат гідроначіпної системи трак­торів МТЗ-80 і МТЗ-82. Він встановлений на кронштейні основно­го гідроциліндра, підключений до насоса паралельно золотниково­му розподільнику, діє за сигналами датчиків. Є механізм ручного керування цим регулятором.

     

    Рис. 14.11. Схема роботи регулятора глибини обробітку грунту:

     
     

    В корпусі 9 (рис. 14.11) розміщена рухома гільза 4, а в ній — зо­лотник 8. Пружина 3 притискує золотник до гайки 10, а гільзу — до гайки 2. Ці гайки гвинтами 14 і 1 переміщуються вздовж осі, стискуючи пружину. Різьба гвинтових пар — багатозахідна, зворотна (несамогальмівна). Упорні підшипники і кришки корпуса від осьо­вих переміщень утримуються гвинтами.

     

     

    а — опускання машини із транспортного положення; б — регулятор виключений; в — підніман­ня машини в транспортне положення; г — корекція опускання машини; д — корекція на підніман­ня машини; е — механізм рукоятки керування регулятором; ж — механізм датчиків; 1 — гвинт гільзи; 2 — гайка гільзи; 3 — розпірна пружина; 4 — гільза; 5 — запірний клапан; 6 — штовхан; 7 — зворотний клапан; 8 — золотник; 9 — корпус регулятора; 10 — гайка золотника; 11 — важіль позиційного регулювання; 12 — важіль силового регулювання; 13 — перемикач; 14 — гвинт зо­лотника; 15 — регулювальний кран; 16 — зворотний клапан; 17 — рукоятка керування регулято­ром; 18 — валик керування; 19 — сектор; 20 — тяга; 21 — важіль поворотного вала; 22 — палець; 23 _ серга; 24 — вісь серги; 25 — пластинчаста пружина; 26 — циліндричні пружини; Z1 — пово­док; 28 — деталі привода; 29 — позиційна тяга; ЗО — силова тяга; 31 — верхня тяга навіски; 32 — перепускний клапан; І — регулятор; II— гідроциліндр; III — розподільник; IV — насос; V — бак;

    VI — гідрорегулятор; VII — ГЗВ; А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Л, М, Н, П— гідролінії; К— відвідний канал

     

     

     

    На зовнішньому кінці гвинта 14 закріплена муфта з перекидним перемикачем 13. Провернутий вліво, він з’єднує гвинт 14 з важелем 12, а вправо — з важелем 11. До важелів прикріплені тяги від датчиків ав­томатичного регулювання. Датчики через перемикач 13 та його муф­ту переміщують золотник в гільзі. Датчик силового регулювання сприймає зусилля від верхньої тяги 31 навіски. Задній кінець тяги закріплений пальцем в одному з отворів серги 23 і повертає її на осі 24 нерухомого кронштейна. Стискувальні зусилля передаються пластин­частій пружині 25, а розтягуючі — чотирьом циліндричним пружинам 26. Деформація пружин поводком 27 через деталі 28 (тягу і важелі) пе­редається на силову тягу ЗО, повертаючи важіль 12 регулятора.

    Датчиком позиційного регулювання служить важіль 21 пово­ротного вала механізму навішування, шарнірно з’єднаного із што­ком гідроциліндра. Палець 22, закріплений у важелі 21, через по­зиційну тягу 29 повертає важіль 11 регулятора.

    - Механізм ручного керування регулятором розміщений справа від си­діння водія. Рукоятка 17 шарнірно закріплена на осі, має зубчасту плас­тину і фіксатор, якими може утримуватись у визначеному положенні на секторі 19; в зоні регулювання (для опускання і роботи машини), виклю­чення регулятора або піднімання машини. Рухомий упор, що змонтова­ний у прорізі сектора, використовується для обмеження ходу рукоятки. Рукояткою переміщують гільзу відносно корпуса 9 і золотника 8.

    При силовому або позиційному способах регулювання гідроначіп- ною системою керують тільки за допомогою рукоятки 17. В цьому ви­падку золотники розподільника встановлюють у нейтральне положен­ня, а рукоятку ГЗВ в будь-яке, крім положення «ГЗВ виключений».

     

    5. Схема силового регулювання. Коли рукоятка 17 встановлена на секторі в зоні регулювання (рис. 14.11, а), регулятор виключений. Гільза 4 займає в корпусі 9 положення, що відповідає місцю рукоят­ки 17 на секторі. Через важіль 12, гвинт 14, гайку 10 силова тяга ЗО утримує золотник 8 у певному положенні відносно гільзи.

    Деталі 4, 8 і 9 встановлені у положення, при якому підйомна по­рожнина гідроциліндра 11 з’єднана гідролінією Е. Тому машина опус­кається під дією власної ваги, а лемеші плуга заглиблюються в грунт.

    При встановленні рукоятки 17 в положення «Виключений» гіль­за 4 перекриває гідролінію В (рис.14.11, б) від насоса IV. Гідролінія Д, по якій масло подається із розподільника через порожнину золот­ника 8, з’єднана з гідролінією Е. Масло, що надходить із розподіль­ника III, по гідролінії Е зливається в бак V. Клапани 5 і 7 закриті. При цьому масло заперте у підйомній порожнині гідроциліндра II. Коли регулятор виключений, гідросистемою регулюють за допомо­гою рукояток золотників розподільника або важелем ГЗВ.

     

    1. Підйом машини в транспортне положення. Для цього рукоятку 17 повертають по сектору вниз і утримують рукою. Гільза займе положен­ня, зображене на рис.14.11, в. Гідролінія Д, а тому і канал К, що керує пе­репускним клапаном розподільника, перекриті гільзою 4; клапан 32 за­кривається. Насос спрямовує масло гідролінією Л через ГЗВ, по гідро- лініях Ж і А — у підйомну порожнину гідроциліндра. Сюди ж через кла­пан 7 надходить масло від насоса гідролінією В. Після закінчення під­йому машини рукоятку 17 відпускають, і пружина 3 через гайку 2, гвинт 1, валик 18 і тягу 20 поверне рукоятку в положення «Виключено».

    Корекція на піднімання. Із збільшенням глибини зростає і тя­говий опір машини. Пружина 25 датчика стискується. Силова тяга ЗО через важіль 12 поверне гвинт 14. Його гайка 10 змістить золот­ник вправо і займе положення, зображене на рис. 14.11, г. Перепуск­ний клапан 32 розподільника закриється. Від насоса по гідролінії В через відкриті кран 15 і клапан 7 по гідролінії А масло почне надхо­дити у підйомну порожнину гідроциліндра. Машина буде підніма­тись, тяговий опір зменшуватись, і силовий датчик поверне золот­ник 8 у нейтральне положення. Задана глибина відновиться.

    Краном 15 регулюють швидкість корекції: чим більше закритий кран, тим більше масла зливається в бак через розподільник і тим менша швидкість піднімання машини.

    Корекція на опускання. Якщо глибина обробітку грунту почне зменшуватись, навантаження на пружину 25 датчика знизиться. Через тягу ЗО, важіль 12 і гвинт 14 датчик змістить гайку 10 вліво. У той же бік пружина 3 змістить золотник 8. При новому положенні золотника (рис. 14.11, д) під дією ваги машини масло буде витиску­ватись із нагнітальної порожнини гідроциліндра на злив у бак, і за­дана глибина відновиться.

    Завдяки тому, що процес корекції повторюється, глибина об­робітку грунту підтримується приблизно постійною.

    Для позиційного регулювання перемикач 13 повертають вправо до з’єднання з важелем 11. Положення машини автоматично підтри­мується регулятором, але гвинтом 14 керує цей важіль, а рух йому передає палець 22 поворотного важеля 21 через позиційну тягу 29.

     

    Категорія: матеріали для учнів | Додав: vovan | Теги: гідравлічний збільшувач зчіпної ваг, його принцип роботи, способи регулювання глибини обробіт, силовий позиційний регулятор
    Переглядів: 1413 | Завантажень: 58 | Рейтинг: 4.5/2
    Всього коментарів: 0