Персональний сайт викладача Подолянчука Володимира Василь...
Середа, 26.07.2017, 03:27
Меню сайту

Категорії розділу
Презентації [2]
матеріали для учнів [65]
Розробки уроків [2]

Вхід на сайт

Пошук

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 378

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Головна » Файли » Трактори » матеріали для учнів

    Несправності системи охолодження і догляд за нею
    [ Викачати з сервера (15.8Kb) ] 19.01.2014, 19:33

    Несправності системи охолодження і догляд за нею

    План

    1.     Основні неполадки системи охолодження.

    2.     Операції ТО з а системою охолодження.

     

     До основних несправностей системи охолодження належать: зниження рівня води в радіаторі, послаблення пасів привода вентилятора й водяного насоса, пошкодження термостата і відкладання накипу на стінках водяних сорочок. Зовнішніми ознаками цих несправностей є перегрівання двигуна.

     Зниження рівня води в системі охолодження може статись внаслідок її витікання через нещільність з'єднання шлангів з патрубками, пошкодження зливних краників і прокладки головки циліндрів, через тріщини в блок-картері та радіаторі, через сальник водяного насоса, а такожвнаслідок випаровування через пробку радіатора при її несправності.

     Догляд за системою охолодження під час експлуатації полягає в тому, щоб підтримувати належний рівень води, підтягувати кріплення окремих частин, усуваючи причини витікання води, перевіряти й регулювати натяг пасів вентилятора, перевіряти роботу термостата, промивати систему, видаляти накип і змащувати підшипники водяного насоса.

     У систему охолодження треба заливати чисту м'яку воду, краще дощову або снігову. Тверду воду, яка містить у собі мінеральні солі, заливати в систему охолодження без попереднього зм'якшення не можна тому, що під час роботи двигуна солі у вигляді накипу осідають на стінках сорочок охолодження та інших деталях, що обмиваються водою. Накип знижує теплопровідність стінок і погіршує циркуляцію води, бо зменшує прохідні перерізи каналів.

     Найпростішим способом зменшення жорсткості води є кип'ятіння її з наступним відстоюванням. Тверду воду можна зм'якшити, якщо на 10 л води додати 6— 7 г каустичної соди і профільтрувати через  густу тканину. Вода буде значно м'якша, якщо до неї додати гексаметафосфат натрію (гексамет) з розрахунку 3 г на 1 л води. Розчиняти гексамет потрібно протягом  ЗО—40 хв, періодично перемішуючи воду. Якщо потрібно долити воду в радіатор, то  до неї подають відповідну кількість розчину гексамету.

     Воду в систему охолодження потрібно заливати через лійку з густою сіткою. Щоб не допустити з'явлення тріщин у головці циліндрів і блок-картері, доливати воду в радіатор перегрітого двигуна потрібно поступово і обов'язково при працюючому двигуні. З цих причин не можна заливати взимку в холодний двигун дуже гарячу воду.

     Під час роботи двигуна треба періодично перевіряти рівень води в радіаторі. Відкриваючи пробку заливної горловини радіатора, потрібно оберігати руки і обличчя від опіків парою і гарячою водою. При температурі навколишнього середовища нижче + 5° С воду із системи охолодження перед зупинкою двигуна на тривалий час потрібно зливати. Для цього трактор встановлюють на горизонтальній площадці, відкривають краники в радіаторі і блок-картері і зливають воду у чисту посудину. Після відстоювання її фільтрують і знову заливають у систему охолодження.

     Для видалення грязі і осадів із системи охолодження її періодично промивають чистою водою. Це роблять в кінці робочого дня, зразу після зупинки двигуна, коли частинки грязі у воді знаходяться у змуленому стані і легко видаляються разом з водою. Після того як двигун схолоне, пропускають через систему охолодження 40— 60 а води і знову заливають чисту м'яку воду.

     Через 960 год роботи необхідно видаляти накип із системи охолодження дизеля. Для цього зливають воду і заповнюють систему содовим розчином (750—800 г каустичної соди і 250 г гасу на кожні 10 л води). Пускають двигун, прогрівають його на середніх обертах колінчастого вала протягом 10—15 хв і залишають розчин у системі охолодження на 10—12 год. Після цього двигун знову пускають, прогрівають на середніх обертах протягом 10—15 хв, зливають розчин із системи охолодження, промивають її чистою водою і заливають м'яку воду. У холодну пору року в систему охолодження замість води заливають антифриз — розчин води й етиленгліколю. Промисловість випускає антифризи двох марок: 40 і 65 (ГОСТ 159—52). Цифри вказують на температуру замерзання відповіно —40 і —65° С.

     Антифризи при нагріванні збільшують об'єм, а тому систему охолодження заповнюють антифризом тільки на 93—95% її повного  об'єму.  В   разі   зниження рівня антифризу в радіатор слід доливати тільки чисту м'яку воду, бо етиленгліколь майже не випаровується.

     Етиленові антифризи — це сильна отрута, тому весь персонал, який працює на машинах, заправлених антифризом, повинен добре знати правила користування такою рідиною. Необхідно стежити за тим, щоб у системі охолодження не було підтікання. Для нього потрібно підтягувати всі різьбові з'єднання, хомути шлангів і сальник водяного насоса.

     Просочування води через сальник водяного насоса виявляють по витіканню води з контрольного отвору. Для усунення підтікання води необхідно повернути гайку сальника на 7б оберта і дати попрацювати двигуну не менш як 10 хв. Якщо після цього підтікання продовжуватиметься, необхідно гайку повернути ще на 1/6 оберта.

     Слід пам'ятати, що надмірна затяжка сальника призводить до швидкого спрацювання як сальника, так і валика водяного насоса. Якщо підтягування сальника не припиняє підтікання води, сальник замінюють новим.

     Щоб не допустити перегрівання двигуна, треба стежити за тим, щоб радіатор був сухий і чистий. Якщо радіатор забруднений, його потрібно очистити і промити дизельним паливом, знявши при цьому масляний радіатор. Масло з поверхні радіатора змивають за допомогою шприца або ганчіркою, змоченою в дизельному паливі або гасі, прочищаючи простір між пласти нами серцевини дерев'яними паличками.

     Після очищення радіатор обтирають сухою  ганчіркою і продувають стисненим повітрям. Щодня треба перевіряти натяг пасів вентилятора і генератора. Пас повинен бути чистий, без розшарувань і розривів. За маслені приводні паси потрібно обтирати ганчіркою, злегка змоченою в бензині. Якщо пас вентилятора натягнутий слабо, під час роботи спостерігається його пробуксо-      вування, що може призвести до перегрі вання двигуна, а якщо пас надмірно натягнутий, збільшується спрацювання підшипників вентилятора і генератора, а також швидко спрацьовується сам пас. Перевірку й регулювання натягу пасів вентиляторів описано в роботі 14.

     Тривала й безперебійна робота повітряної системи охолодження залежить, головним чином, від роботи вентилятора і стану поверхонь охолодження. Тому через кожні 60 год роботи необхідно очищати охолоджувальні ребра від пилу і грязі, змащувати підшипники робочого колеса, а також перевіряти й регулювати натяг паса вентилятора. Через 240 год треба очищати лопатки робочого колеса і напрямний апарат вентилятора.

     Температурний режим двигунів Д-37М, випущених до 1966 р., регулюють за допомогою жалюзі, що є на виході нагрітого повітря з двигуна, а також виключенням або включенням масляного радіатора. В холодну пору року масляний радіатор виключають, а жалюзі прикривають. Якщо температура навколишнього середовища підвищується, масляний радіатор включають, а жалюзі повністю відкривають.

     З 1966 р. на двигунах застосовують сезонне регулювання температурного режиму за допомогою спеціального диска, який встановлюють на захисну сітку при температурі повітря нижче 5°С. При цьому виключають і масляний радіатор. При високій температурі навколишнього середовища масляний радіатор включають у систему і знімають диск з вентилятора. Температурний режим двигуна контролюють за допомогою сигналізатора, датчик якого встановлений у головці четвертого циліндра. Якщо температура головки циліндра перевищує 175" С, датчик автоматично вмикає сигнальну червону лампу на щитку приладів.

     Показником роботи системи охолодження є також температура масла в піддоні картера двигуна, яка повинна бути в межах 70—100° С і не повинна перевищувати 105° С під час роботи двигуна у важких умовах.

    Категорія: матеріали для учнів | Додав: vovan | Теги: операцыъ ТО за системи охолодження , неполадки системи охолодження
    Переглядів: 1474 | Завантажень: 47 | Рейтинг: 5.0/1
    Всього коментарів: 0