НАЧІПНІ ПРИСТРОЇ, АВТОЗЧЕПИ, ГІДРОФІКОВАНИЙ ГАК. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ РОБОЧОГО ОБЛАДНАННЯ

План

1.      Начіпні пристрої.

2.      Буксирні пристрої.

3.      Гідрофікований гак.

4.      Автоматична зчіпка.

5.      Вимоги до роботи з робочим обладнанням трактора.

6.      Операції ТО за робочим обладнанням тракторів.

1. Начіпні пристрої призначені для приєднання до трактора машин, знарядь і причепів. Начіпний пристрій трактора Т-150 (рис. 14.14.) складається з начіпної 8 і упряжної скоби 7, бугелів 1, шворня 5 і з’єднувальних пальців 6. Бугелі прикріплені болтами до крон­штейнів начіпного механізму. До начіпних бугелів кріпиться скоба з п’ятьма отворами, які дозволяють встановлювати упряжну скобу по осі трактора, а також зміщувати її ліворуч та праворуч відповідно на 80 і 160 мм. На заводі скобу встановлюють на висоті 369 мм від опорної поверхні трактора. Обертаючи скобу і причіпні бугелі, можна змінювати висоту точки причепа.

Для автоматичного з’єднання сільськогосподарських машин або знарядь з трактором застосовують автозчепи С А. За допомогою ав­тозчепу з’єднують машину, вісь якої зміщено відносно осі трактора до 120 мм, а замок нахилений вперед або відхилений вбік до 15°.

На тракторах МТЗ-100 та МТЗ-102 для агрегатування з причіпними машинами застосовують маятниковий пристрій з до­пустимим вертикальним навантаженням на нього 6 кН.

2. Для приєднання до трактора двовісних причепів на деяких трак­торах застосовують буксирні пристрої. Буксирний пристрій тракторів МТЗ кріплять до кронштейна поворотного вала начіпного механізму за допомогою двох пальців 2 (рис. 14.15). Він складається з тягового гака 12 з напрямним апаратом (нижній уловлювач 14 і козирок 10), фіксатора зіва гака 11, корпуса автомата зчіпки 4, в якому розташова­ний упор фіксатора 7 з пружиною 6, пружина фіксатора 5, а також важіль фіксатора 13, який є на осі 15 рукоятки 9 керування фіксато­ром. Рукоятка обладнана зворотною пружиною. Верхня частина ва­желя фіксатора переміщується у вифрезерованій порожнині фіксато­ра 11. Для приєднання причепа до трактора рукояткою 9 фіксатор ставлять у положення відкритого зіва гака, а нижній уловлювач 14 — у горизонтальне положення. Уловлювач при русі трактора заднім хо­дом є напрямною для петлі дишла причепа. Петля натискує на висту­паючий фіксатор 11, утоплює його всередину корпуса 4 і заходить у зів гака 12. Після зчіпки петлі дишла із зівом крюка фіксатор 11 під дією пружини рукоятки 9 повертається у початкове положення. Для розчеплення трактора з причепом рукояткою 9 фіксатор пе­реміщають вперед і знімають дишло причепа з гака.
3.  Для роботи з одновісними причепами, гноєрозкидачами та інши­ми машинами, які створюють нё тільки поздовжнє і бокове наванта­ження, а й вертикальне, застосовують гідрофіковапий причіпний гак. Порівняно з розглянутим буксирним пристроєм гак здатний витри­мувати значно більше вертикальне навантаження. Кронштейн З (рис.14.16) з гаком 1 кріпиться спеціальними болтами до днища зад­нього моста і кришки ВВП, а тягами з’єднується з пальцями зовнішніх важелів начіпного механізму Керують (підняття, опус­кання) гідрогаком за допомогою основного циліндра начіпної систе­ми. Рукоятка 9 відводить захвати гака при приєднанні (від’єднанні) напівпричепів. У робочому положенні гак опирається на захвати 2.

Рис. 14.15. Буксирний пристрій тракторів МТЗ:

1 — чека пальця; 2 — палець кріплення буксирного при­строю; 3 — отвір; 4 — корпус автомата зчіпки; 5 — пружи­на фіксатора; 6 — пружина упора фіксатора; 7 — упор фіксатора; 8 — палець фі­ксатора; 9 — рукоятка керу­вання фіксатором; 10 — ко­зирок; 11 — фіксатор зіва гака; 12 — гак; 13 — важіль фіксатора; 14 — нижній уловлювач; 15 — вісь руко­ятки керування; 16 — криш­ка корпуса амортизатора; 17 —корпус амортизатора; 18 — амортизатор; 19 — гай­ка гака; 20 — ковпак; 21 — кронштейн.

Гідрогак трактора Т-150К встановлюють у місцях кріплення нижніх тяг начіпного механізму (після їх зняття). Піднімають і опу­скають його рукояткою гідророзподільника як і задній начіпний ме­ханізм. Гідрофікований причіпний гак забезпечує швидке з’єднан­ня і роз’єднання трактора і причепа з робочого місця водія, при цьо­му підвищується продуктивність трактора та значно поліпшується робота тракториста.

4. Щоб полегшити приєднання й від’єднання начіпних і напівначіпних машин та знарядь до начіпного механізму трактора з місця водія застосовують автоматичні зчіпки. Автозчіпка — це рамка 9 (рис. 14.17), яка складається з двох квадратних труб, зварених під кутом 65°. За допомогою пальців рамку приєднують до поз­довжніх тяг начіпного механізму. У верхній частині розміщений кронштейн 6 з отвором для приєднання до центральної тяги.

Для начіплювання машини-знаряддя трактор з опущеною рам­кою подається назад так, щоб вона увійшла у порожнину замка 1 начіпної машини. Після цього переключенням розподільника на «Піднімання» машину начіплюють. Собачка 8 під дією пружини 7 заскакує у паз замка і фіксує з’єднання.

Для від’єднання трактора від машини тросом повертають руко­ятку 5, виводять собачку 8 із зачеплення з упором 3 і, утримуючи її в такому положенні, опускають начіпний механізм за допомогою золотника розподільника «Плаваюче» до виходу рамки із замка, потім від’їжджають від машини-знаряддя.

Регулювальні ексцентрики 4 забезпечують щільність з’єднання собачки з упорною планкою 3.

Автозчіпка СА-1 призначена для універсально-просапних тракто­рів, а СА-2, уніфікована з нею для тракторів загального призначення.

5. Для забезпечення чіткої, безперебійної і довговічної роботи об­ладнання необхідно додержуватись таких правил користування гідросистемою.

Включати і виключати гідронасос можна тоді, коли двигун не працює або працює на малих обертах (МТЗ-80/82, Т-40АМ). Якщо гідросистема не використовується, насос необхідно виключити.

Нормальна температура масла в гідросистемі повинна станови­ти 45...50°С; прогрівають масло йа зниженій частоті обертання.

Опускати навішені знаряддя можна тільки тоді, коли агрегат ру­хається прямолінійно, а золотник розподільника встановлений у плаваюче положення.

Під час роботи з начіпними ґрунтообробними знаряддями вста­новлювати золотник у нейтральне положення забороняється.

Для усунення довільного опускання навішених знарядь під час транспортних переїздів необхідно закрити гідромеханічний клапан циліндра, відвести упор штока у крайнє положення та відпустити гайки запірних пристроїв шлангів.

Глибину ходу передніх і задніх органів начіпного знаряддя не­обхідно вирівнювати зміною довжини верхньої тяги.

Якщо начіпними знаряддями обробляють ґрунт у міжряддях, нижні тяги начіпного механізму блокують.

Під час встановлення гумових шлангів слід стежити за тим, щоб вони не були перекручені та не мали різких перегинів.

6. Догляд за роздільно-агрегатною гідравлічною начіпною систе­мою полягає у щоденній перевірці кріплень агрегатів і герметич­ності з’єднань, перевірці рівня та своєчасному доливанні робочої рідини, періодичному мащенні втулок підйомних важелів, проми­ванні фільтра бака та своєчасній заміні масла в системі. Заливати в систему можна тільки рекомендоване заводом-вигртівником масло.

Фільтр бака і сапун необхідно промивати через кожні 1000 год роботи трактора. Розбираючи і промиваючи фільтр, треба стежити за тим, щоб не порушити регулювання перепускного клапана. Під час заміни масла гідросистему промивають дизельним паливом.

Роботоздатний стан гідроначіпної системи визначають так:

•  всі агрегати і деталі механізму навішування надійно за­кріплені;
•  гідролінії всмоктування не пропускають повітря;
•  немає слідів витікання масла із гідролінії нагнітання, а також із насоса, розподільника, гідроциліндра;
•  масло, що спрямовується на злив у бак, добре очищається від домішок;
•  температура масла у баці нормальна, агрегати не перегріва­ються (влітку можна торкнутися рукою корпуса насоса, роз­подільника або гідроциліндра, не остерігаючись опіку);
•  тривалість піднімання начепленої машини і примусового її опускання, а також величина самовільного опускання (усадки) ма­шини при її піднятому положенні в межах технічних умов.

Технічне обслуговування гідроначіпної системи полягає в очи­щенні її агрегатів, підтягуванні кріплень, перевірці надійності за­тяжки різьбових з’єднань у механізмі навіски. Особливо важливо забезпечити чистоту масла при його заливанні в бак, перевірити щільність всіх з’єднань і стежити, щоб не було підсмоктування повітря. У строки, передбачені правилами технічного обслугову­вання, змащувати підшипники поворотного вала, різьбу гвинтів тяг, розкосів і вузлів затяжок; промивати фільтр бака і замінювати мас­ло в гідросистемі.

Можливі несправності гідроначіпної системи:

•  начеплена машина не піднімається (причини: не включений насос, в баці мало масла або воно холодне, в гідросистему потрапи­ло повітря, засмічений сповільнюючий клапан гідроциліндра, завис перепускний клапан розподільника);
•  машина переміщується повільно або ривками (причини: мало масла у баці, забруднився сповільнюючий клапан гідроциліндра, масло дуже холодне або перегріте, є підсмоктування повітря);
•  масло або піна викрадається через сапун бака (причини: не­нормальний рівень у баці; підсмоктування повітря у всмоктувальну гідролінію).