НАЧІПНІ ПРИСТРОЇ, АВТОЗЧЕПИ, ГІДРОФІКОВАНИЙ ГАК. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ РОБОЧОГО ОБЛАДНАННЯ
План
1. Начіпні пристрої.
2. Буксирні пристрої.
3. Гідрофікований гак.
4. Автоматична зчіпка.
5. Вимоги до роботи з робочим обладнанням трактора.
6. Операції ТО за робочим обладнанням тракторів.
Рис. 14.14. Начіпний пристрій
|
- — начіпний бугель;
- — вісь; 3 — кронштейн; 4 — болт; 5—шкворень; 6—панель; 7 — упряжна скоба; 8 — начіпна
скоба
|
- Начіпні пристрої призначені для приєднання до трактора машин, знарядь і причепів. Начіпний пристрій трактора Т-150 (рис. 14.14.) складається з начіпної 8 і упряжної скоби 7, бугелів 1, шворня 5 і з’єднувальних пальців 6. Бугелі прикріплені болтами до кронштейнів начіпного механізму. До начіпних бугелів кріпиться скоба з п’ятьма отворами, які дозволяють встановлювати упряжну скобу по осі трактора, а також зміщувати її ліворуч та праворуч відповідно на 80 і 160 мм. На заводі скобу встановлюють на висоті 369 мм від опорної поверхні трактора. Обертаючи скобу і причіпні бугелі, можна змінювати висоту точки причепа.
Для автоматичного з’єднання сільськогосподарських машин або знарядь з трактором застосовують автозчепи С А. За допомогою автозчепу з’єднують машину, вісь якої зміщено відносно осі трактора до 120 мм, а замок нахилений вперед або відхилений вбік до 15°.
На тракторах МТЗ-100 та МТЗ-102 для агрегатування з причіпними машинами застосовують маятниковий пристрій з допустимим вертикальним навантаженням на нього 6 кН.
- Для приєднання до трактора двовісних причепів на деяких тракторах застосовують буксирні пристрої. Буксирний пристрій тракторів МТЗ кріплять до кронштейна поворотного вала начіпного механізму за допомогою двох пальців 2 (рис. 14.15). Він складається з тягового гака 12 з напрямним апаратом (нижній уловлювач 14 і козирок 10), фіксатора зіва гака 11, корпуса автомата зчіпки 4, в якому розташований упор фіксатора 7 з пружиною 6, пружина фіксатора 5, а також важіль фіксатора 13, який є на осі 15 рукоятки 9 керування фіксатором. Рукоятка обладнана зворотною пружиною. Верхня частина важеля фіксатора переміщується у вифрезерованій порожнині фіксатора 11. Для приєднання причепа до трактора рукояткою 9 фіксатор ставлять у положення відкритого зіва гака, а нижній уловлювач 14 — у горизонтальне положення. Уловлювач при русі трактора заднім ходом є напрямною для петлі дишла причепа. Петля натискує на виступаючий фіксатор 11, утоплює його всередину корпуса 4 і заходить у зів гака 12. Після зчіпки петлі дишла із зівом крюка фіксатор 11 під дією пружини рукоятки 9 повертається у початкове положення. Для розчеплення трактора з причепом рукояткою 9 фіксатор переміщають вперед і знімають дишло причепа з гака.
- Для роботи з одновісними причепами, гноєрозкидачами та іншими машинами, які створюють нё тільки поздовжнє і бокове навантаження, а й вертикальне, застосовують гідрофіковапий причіпний гак. Порівняно з розглянутим буксирним пристроєм гак здатний витримувати значно більше вертикальне навантаження. Кронштейн З (рис.14.16) з гаком 1 кріпиться спеціальними болтами до днища заднього моста і кришки ВВП, а тягами з’єднується з пальцями зовнішніх важелів начіпного механізму Керують (підняття, опускання) гідрогаком за допомогою основного циліндра начіпної системи. Рукоятка 9 відводить захвати гака при приєднанні (від’єднанні) напівпричепів. У робочому положенні гак опирається на захвати 2.
Рис. 14.15. Буксирний пристрій тракторів МТЗ:
1 — чека пальця; 2 — палець кріплення буксирного пристрою; 3 — отвір; 4 — корпус автомата зчіпки; 5 — пружина фіксатора; 6 — пружина упора фіксатора; 7 — упор фіксатора; 8 — палець фіксатора; 9 — рукоятка керування фіксатором; 10 — козирок; 11 — фіксатор зіва гака; 12 — гак; 13 — важіль фіксатора; 14 — нижній уловлювач; 15 — вісь рукоятки керування; 16 — кришка корпуса амортизатора; 17 —корпус амортизатора; 18 — амортизатор; 19 — гайка гака; 20 — ковпак; 21 — кронштейн.
Гідрогак трактора Т-150К встановлюють у місцях кріплення нижніх тяг начіпного механізму (після їх зняття). Піднімають і опускають його рукояткою гідророзподільника як і задній начіпний механізм. Гідрофікований причіпний гак забезпечує швидке з’єднання і роз’єднання трактора і причепа з робочого місця водія, при цьому підвищується продуктивність трактора та значно поліпшується робота тракториста.
- Щоб полегшити приєднання й від’єднання начіпних і напівначіпних машин та знарядь до начіпного механізму трактора з місця водія застосовують автоматичні зчіпки. Автозчіпка — це рамка 9 (рис. 14.17), яка складається з двох квадратних труб, зварених під кутом 65°. За допомогою пальців рамку приєднують до поздовжніх тяг начіпного механізму. У верхній частині розміщений кронштейн 6 з отвором для приєднання до центральної тяги.
Для начіплювання машини-знаряддя трактор з опущеною рамкою подається назад так, щоб вона увійшла у порожнину замка 1 начіпної машини. Після цього переключенням розподільника на «Піднімання» машину начіплюють. Собачка 8 під дією пружини 7 заскакує у паз замка і фіксує з’єднання.
Для від’єднання трактора від машини тросом повертають рукоятку 5, виводять собачку 8 із зачеплення з упором 3 і, утримуючи її в такому положенні, опускають начіпний механізм за допомогою золотника розподільника «Плаваюче» до виходу рамки із замка, потім від’їжджають від машини-знаряддя.
Рис. 14.17. Автоматична зчіпка СА-1 :
1 — замок; 2 — планка з отворами для приєднання спеціальної верхньої тяги при з’єднанні другої машини: 3 — упорна планка собачки замка; 4 — регулювальний ексцентрик; 5 — рукоятка собачки керування тросом з кабіни; 6 — кронштейн для приєднання центральної тяги начіпно- го механізму трактора; 7 — пружина собачки замка; 8 — собачка замка: 9 — рамка; 10 — пальці для приєднання рамки до поздовжніх тяг начіпного механізму
|
Регулювальні ексцентрики 4 забезпечують щільність з’єднання собачки з упорною планкою 3.
Автозчіпка СА-1 призначена для універсально-просапних тракторів, а СА-2, уніфікована з нею для тракторів загального призначення.
- Для забезпечення чіткої, безперебійної і довговічної роботи обладнання необхідно додержуватись таких правил користування гідросистемою.
Включати і виключати гідронасос можна тоді, коли двигун не працює або працює на малих обертах (МТЗ-80/82, Т-40АМ). Якщо гідросистема не використовується, насос необхідно виключити.
Нормальна температура масла в гідросистемі повинна становити 45...50°С; прогрівають масло йа зниженій частоті обертання.
Опускати навішені знаряддя можна тільки тоді, коли агрегат рухається прямолінійно, а золотник розподільника встановлений у плаваюче положення.
Під час роботи з начіпними ґрунтообробними знаряддями встановлювати золотник у нейтральне положення забороняється.
Для усунення довільного опускання навішених знарядь під час транспортних переїздів необхідно закрити гідромеханічний клапан циліндра, відвести упор штока у крайнє положення та відпустити гайки запірних пристроїв шлангів.
Глибину ходу передніх і задніх органів начіпного знаряддя необхідно вирівнювати зміною довжини верхньої тяги.
Якщо начіпними знаряддями обробляють ґрунт у міжряддях, нижні тяги начіпного механізму блокують.
Під час встановлення гумових шлангів слід стежити за тим, щоб вони не були перекручені та не мали різких перегинів.
- Догляд за роздільно-агрегатною гідравлічною начіпною системою полягає у щоденній перевірці кріплень агрегатів і герметичності з’єднань, перевірці рівня та своєчасному доливанні робочої рідини, періодичному мащенні втулок підйомних важелів, промиванні фільтра бака та своєчасній заміні масла в системі. Заливати в систему можна тільки рекомендоване заводом-вигртівником масло.
Фільтр бака і сапун необхідно промивати через кожні 1000 год роботи трактора. Розбираючи і промиваючи фільтр, треба стежити за тим, щоб не порушити регулювання перепускного клапана. Під час заміни масла гідросистему промивають дизельним паливом.
Роботоздатний стан гідроначіпної системи визначають так:
- всі агрегати і деталі механізму навішування надійно закріплені;
- гідролінії всмоктування не пропускають повітря;
- немає слідів витікання масла із гідролінії нагнітання, а також із насоса, розподільника, гідроциліндра;
- масло, що спрямовується на злив у бак, добре очищається від домішок;
- температура масла у баці нормальна, агрегати не перегріваються (влітку можна торкнутися рукою корпуса насоса, розподільника або гідроциліндра, не остерігаючись опіку);
- тривалість піднімання начепленої машини і примусового її опускання, а також величина самовільного опускання (усадки) машини при її піднятому положенні в межах технічних умов.
Технічне обслуговування гідроначіпної системи полягає в очищенні її агрегатів, підтягуванні кріплень, перевірці надійності затяжки різьбових з’єднань у механізмі навіски. Особливо важливо забезпечити чистоту масла при його заливанні в бак, перевірити щільність всіх з’єднань і стежити, щоб не було підсмоктування повітря. У строки, передбачені правилами технічного обслуговування, змащувати підшипники поворотного вала, різьбу гвинтів тяг, розкосів і вузлів затяжок; промивати фільтр бака і замінювати масло в гідросистемі.
Можливі несправності гідроначіпної системи:
- начеплена машина не піднімається (причини: не включений насос, в баці мало масла або воно холодне, в гідросистему потрапило повітря, засмічений сповільнюючий клапан гідроциліндра, завис перепускний клапан розподільника);
- машина переміщується повільно або ривками (причини: мало масла у баці, забруднився сповільнюючий клапан гідроциліндра, масло дуже холодне або перегріте, є підсмоктування повітря);
- масло або піна викрадається через сапун бака (причини: ненормальний рівень у баці; підсмоктування повітря у всмоктувальну гідролінію).
|