Підготовка сівалки до роботи

План

1. Операції з підготовки сівалки до роботи.
2. Перевірка положення сошників.
3. Регулювання глибини загортання насіння.
4. Регулювання рівномірності висіву.
5. Встановлення норми висіву насіння.
6. Регулювання довжини вильоту маркера.

1. При підготовці сівалок до роботи необхідно розмістити сошники в відповідності до способу посіву, відрегулювати глибину ходу сошників, перевірити рівномірність висіву всіма висівними апаратами, встановити сівалку на задану норму висіву, встановити маркери і слідопоказчики.
2. Для перевірки положення сошників на рамі сівалки користуються установчою дошкою, яка на причіпних сівалках служить в якості підніжки. Розміщають сошники в такому порядку. Дошку кладуть між рядами сошників мітками в вверх так, щоб її середина співпала з повздовжньою віссю сівалки, щоб дошка не змістилася, її закріпляють кілками. Сошники розміщають проти відповідних знаків на розмічальній дошці. Вилки на валику сошників розміщують так, щоб натискні штанги або ланцюги розміщались вертикально по вісьовій лінії сошників. Потім затягують гайки кріплення повідків до сошникового брусу.

Якщо розмічальної дошки немає, то крайні сошники відтягують по

сошниковому брусі в сторони до кінця та заміряють відстань між серединами їх повідків рулеткою. Розділивши отриману відстань на задану ширину міжрядь і прибавивши одиницю, отримують число сошників, які можна розмістити на брусі. Наприклад, якщо робоча довжина бруса для сошників дорівнює 3450мм, а ширина міжрядь 150мм, то на брусі можна розмістити 24 сошники.

Якщо при діленні робочої довжини брусу на ширину міжряддя отримуємо залишок який менший ширини міжрядь, тоді крайні сошники переміщають до середини сівалки на відстань, що дорівнює половині залишку. Прийнявши крайні сошники за основу наносять на сошниковому брусі мітки для розміщення інших сошників. Висівні апарати що не будуть використовуватись перекривають задвижками, а краї ближніх насіннєпроводів вводять в сошники.

Для перевірки правильності розміщення сошників піднімають їх в транспортне положення та опускають на дошку з мітками. Якщо сошники співпадають з мітками, значить вони розміщенні правильно.

3. Глибина загортання насіння визначається глибиною ходу сошників. Обидва гвинти регулятора мають бути встановленні на однакове заглиблення сошників, а спеціальні шпильки, що утримують шайби пружин в штангах підйому, ставлять в одній і ті ж отвори.

При викручуванні гвинта або підйомі важеля по зубчастому секторі глибина ходу сошників зменшується, а при закручуванні або опусканні важеля - збільшується. Крім того, проводять окремо регулювання глибини ходу сошників. Для дискових сошників змінюють зжаття пружин на натискних шайбах, переставляють шайби та закручують їх на штанзі. Пружини всіх сошників мають мати однакове зжаття за виключенням пружин тих сошників, що йдуть за слідом коліс трактора. Ці пружини потрібно стиснути дещо сильніше. Слід мати на увазі, що хід передніх і задніх сошників при посіві на завищених швидкостях може бути різним. Вирівнюють його регулюванням пружин.

4. Для забезпечення рівномірності висіву насіння кожним висівним апаратом, при находженні важеля регулятора на нульовій поділці шкали, торці котушок всіх висівних апаратів мають співпадати з внутрішньою площиною розетки. Потрібно відрегулювати положення для висівного апарату в залежності від розмірів насіння. При верхньому положенні дна висівається дрібне насіння, при середньому - середньо, і при нижньому - крупне.

5. Встановити сівалку на норму висіву, що залежить від регулювання висівних апаратів. Спочатку перевіряють, відповідність передаточного числа механізму приводу і культури, при невідповідності міняють місцями шестерні.

Потім встановлюють сівалку на підставки, щоб можна було прокрутити колеса, і позначають обід колеса крейдою або обв'язують шпагатом.

Насіннєвий ящик заповнюють зерном менше половини, встановлюють важелі на поділку шкали, що відповідає нормі висіву, та встановлюють денця в однакове положення. Клапани спорожнення при цьому мають бути закритими.

Під сошники підстилають брезент. Потім прокручують колеса два - три

рази для заповнення сівалки насінням. Висіяне насіння збирають і висипають в насіннєвий ящик. Зазвичай при встановленні сівалки на норму висіву колесо прокручують на 15 обертів, кількість насіння підраховують за формулою:

де р=3,14,Д- діаметр колеса,м; Вр- робоча ширина захвату сівалки,м; Q-

задана норма висіву,кг/га; 10000- площа одного гектара, м2.

Ця формула дійсна для сівалок що мають привід висівних апаратів від

одного колеса. Якщо привід від колеса приходиться на половину сівалки то

висів буде в два рази менший.

При відхиленні фактичної норми висіву від розрахункової більше ніж на 3%, регулюють висівні апарати переміщуючи важіль регулятора в потрібному напрямку, і знову перевіряють кількість висіяного насіння.

Якщо в процесі перевірки виясниться, що котушки висівних апаратів заведені в коробки повністю, а насіння висівається менше, ніж потрібно за нормою, то змінюють передаточне відношення, склавши механізм приводу за новою схемою.

Висівні апарати другої половини сівалки встановлюють на норму висіву так же як і першої, обертаючи інше колесо. Хоча простіше виготовити шаблон робочої довжини котушки першої половини сівалки і за ним встановити положення котушок другої половини сівалки.

Відхилення норми висіву насіння не повинне перебільшувати 3%,а гранульованих добрив 10%. Середня нерівномірність висіву насіння окремими висівними апаратами 4%. Коливання висіву кожним апаратом 2%. Глибина загортання 3-8см. Відсутність не загорнутого насіння на поверхні грунту.

Відхилення стикових міжрядь суміжних сівалок 2см. Відхилення стикових міжрядь суміжних проходів агрегатів 5см. Огріхи, як результат широких стикових міжрядь, забивання сошників і насіннєпроводів, а також пересіви недопустимі. Засіяне поле має бути рівним.

6. Розрахунок вильоту маркеру і слідопокажчика. Маркери та слідопокажчики використовують з метою забезпечення постійних стикових міжрядь і прямолінійності рядків. Маркер являє собою сферичний диск і розсувну штангу. Під час руху посівного агрегату диск маркера утворює невелику борозну на незасіяному полі. При наступному проході агрегату праве переднє колесо трактора або висок (стрічку) слідопокажчика спрямовують по сліду маркера. Виліт маркера - це відстань від його диска до середини крайнього сошника.

Слідопокажчик являє собою трубчасту телескопічну штангу, на кінцях якої закріплені виски (ланцюги, стрічки з паса тощо). Його встановлюють горизонтально у передній частині трактора.