Основні кормові культури та їх біологічні особливості.

План

1. Основні кормові культури.
2. Класифікація кормових культур

1. Кормові культури поділяють на такі групи: однорічні й багаторічні трави, кормові коренеплоди, бульбоплоди, баштанні культури. В поєднанні із зерновими, зернобобовими та хрестоцвітими культурами, посіви яких використовуються на корм, вони є джерелами виробництва грубих, штучно зневоднених і концентрованих кормів. Грубі корми (до яких крім сіна входить ще близько 40 – 50 % побічної продукції рослинництва — солома озимих і ярих культур та насінники трав) у кормовому балансі становлять 10 – 12 %, соковиті 28 – 32, зелені від 28 – 34 до 40 – 45 %, концентровані, включаючи й штучно зневоднені трав’яні, 22 – 30 %. В останній групі до 70 % становлять зернові й зернофуражні культури. Посіви кормових культур розміщують переважно в кормових спеціалізованих сівозмінах прифермського типу, в польових та кормо-польових ґрунтозахисних, лучних (лукопасовищних, лукоовочевих), у вивідних полях польових сівозмін та на схилах балок. Зернофуражні (зернокормові) культури вирощують здебільшого в польових (кормо-польових) і ґрунтозахисних сівозмінах, а також у кормових прифермських як покривні культури (ярий і озимий ячмінь, горох та ін.) в посівах багаторічних трав.

Загальна посівна площа кормових культур у країнах СНД становить 68 – 70, в Україні — близько 9 млн га (на польових землях).

Кормові трави — велика група кормових культур, яка об’єднує багаторічні й однорічні бобові та злакові трави. Їх широко викорис- 478 товують для згодовування у свіжому вигляді, заготівлі сіна, сінажу, силосу, штучно зневоднених кормів, створення культурних пасовищ і сіножатей. У структурі кормової площі вони займають 50 – 60 %.

Про великі біологічні можливості кормових трав свідчать дані дослідних установ, державних сортодільниць, кращих господарств. Так, у дослідах Інституту кормів УААН середній урожай зеленої маси люцерни й конюшини становив 400 – 500 ц/га. Приблизно такою самою була врожайність еспарцету, буркуну та однорічних кормових трав (суданської трави, пажитниці багатоквіткової, райграсу однорічного, конюшини персидської, вики озимої і ярої та ін.) у дослідженнях Уманської СГА. На експериментальній базі Українського НДІ зрошуваного землеробства середньорічні врожаї люцерни на зрошенні становили 650 – 700 ц/га.     

Польове травосіяння прийшло на зміну природним лучним травостоям внаслідок інтенсивного розорювання земель у країнах Європи та Росії наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст. Введення в сівозміну багато- і однорічних трав та коренеплодів дало змогу інтенсифікувати сільськогосподарське виробництво, а сівозміни із зернового трипілля перетворити на 5 – 7-пільну плодозміну.

2.  Кафедра рослинництва Української сільськогосподарської академії (УСГА) пропонує наступну класифікацію польових кормових культур:

1. Фуражні зернові культури – ячмінь, овес, зернокормова пшениця, кукурудза, тритикале, просо, сорго, жито яре.

2. Кормові бобові культури – соя, горох, люпин, кормові боби, нут, чина, сочевиця, віка.

3. Кормові коренеплоди – буряк кормовий, напівцукровий, цукровий; морква, турнепс, бруква, куузіку.

4. Кормові бульбоплоди – картопля, топінамбур.

5. Силосні культури - кукурудза, соняшник, топінамбур, капуста кормова, зернобобові культури на силос.

6. Кормові бахчеві культури – гарбузи, кавуни, кабачки.

7. Кормові капустяні (хрестоцвіті, олійні) культури – ріпак озимий та ярий, редька олійна, гірчиця біла, суріпиця озима, перко та ін.

8. Багаторічні злакові і бобові трави польових сівозмін – тімофеєвка лугова, костер безостий, конюшина красна, люцерна, доннік, еспарцет та ін.

9. Однорічні злакові і бобові трави – райграс однорічний, сорго, суданська трава, соргосуданкові гібриди, чуміза, могар, середела, пелюшка та ін.

10. Нові кормові культури – борщовик Сосновського, сильфій пронизанолистий, мальва мелюка (кучерява, багаторічна та ін.), катран серцевидний та ін.