Заходи боротьби з бур’янами

План

1. Заходи боротьби з бурянами.
2. Винищувальні заходи.
3. Біологічні заходи.
4. Хімічні заходи

1. Заходи боротьби з бур’янами Основою інтегрованої системи заходів боротьби з бур’янами є правильне використання біологічних особливостей культурних рослин і бур’янів, на які впливають відповідними заходами агротехніки та виконанням комплексу запобіжних заходів.

Запобіжні заходи боротьби з бур’янами передбачають проведення таких робіт:

1. Своєчасне збирання с/г культур і ретельне очищення насіння від насіння бур’янів.

2. Правильне приготування та зберігання гною – використання тільки напівперепрілого та перепрілого гною, в якому насіння бур’янів мають невелику схожість.

3. Підготовка відходів для годування тварин (перемелювання зернових відходів, запарювання та хімічна обробка грубих кормів).

4. Обкошування доріг, лісосмуг, меж каналів, канав, пустирів до обсіменіння бур’янів.

5. Суворе додержання правил карантину рослин.

6. Очистка поливної води.

7. Застосування прогресивних технологій вирощування с.г. культур.

2. Винищувальні заходи – це знищення бур’янів механічними, біологічними та хімічними методами. 1. До механічних заходів боротьби з бур’янами насамперед відносять раціональний механічний обробіток ґрунту та його прополювання. Система агроприйомів для боротьби з бур’янами вже досить відпрацьована. В ній важливе значення має лущення стерні, проведене після або вслід за збиранням зернових (масове проростання бур’янів) й поверхневий обробіток полів після не стерньових попередників та наступний глибокий зяблевий обробіток ґрунту. Раннє весняне боронування зябу та передпосівна культивація також сприяють зменшенню засміченості полів. У першу чергу при розробці системи заходів боротьби з бур’янами необхідно спрямувати їх на ліквідацію важковикорінюваних багаторічних видів. Це насамперед коренепаросткові (осот, гірчак, берізка) та кореневищні (пирій повзучий, хвощ польовий, свинорий та ін.) бур’яни. З метою їх знищення використовують ряд способів – вичісування, висушування, виморожування, які не дуже ефективні і мають багато недоліків, а також способи удушення та виснаження – це основні методи механічної дії на бур’яни. Пошарове 2 – 3 разове лущення в боротьбі з коренепаростковими бур’янами називають методом виснаження, бо після підрізування коренів і молодих кореневих паростків рослини утворюють нові паростки, що призводить до виснаження кореневої системи всієї рослини. Потім проводять оранку на глибину 28 – 30 см, що призводить майже до повної загибелі бур’янів. Причому лущення лемішними лущильниками, або плоско різними знаряддями більш ефективне в боротьбі з коренепаростковими бур’янами, ніж дисковими лущильниками. Дещо по-іншому застосовують заходи боротьби з багаторічними кореневищними бур’янами. Цей спосіб називається удушенням і полягає в тому, що 2 – 3 разове лущення обов’язково виконують дисковими лущильниками на глибину 10 – 12 см з тим, щоб на маленькі шматочки розрізати кореневища бур’янів. На подрібнених кореневищах з бруньок утворюються паростки. При масовому їх сході ґрунт глибоко орють плугом з передплужником і вони не можуть прорости на поверхню і гинуть. Спосіб виснаження можна застосовувати і в посівах просапних культур під час міжрядних розлущувань на різну глибину підрізними робочими органами культиваторів, а також у системах передпосівного обробітку ґрунту під ранні та пізні ярі культури. Ефективність механічних заходів під час знищення бур’янів підвищується тоді, коли їх застосовують при появі сходів. Це особливо характерно для таких заходів поверхневого обробітку ґрунту як боронування під час після сходового догляду за посівами кукурудзи, картоплі, проса та ін. культур, а також при ранньовесняному боронуванні посівів озимих культур.

3. Біологічні способи боротьби з бур’янами. Найбільше значення серед біологічних способів боротьби з бур’янами має застосування в сівозмінах науково обґрунтованого чергування с/г культур. Оскільки більшість бур’янів пристосувалися до способів вирощування культурних рослин і вони стали характерними для деяких з них, чергування культур у полях сівозміни значно зменшує забур’яненість посівів. Взагалі, залежно від умов, що складаються в агрофітоценозі культурні рослини можуть пригнічувати бур’яни або самі пригнічуватися ними. Наприклад, окремі культури, зокрема озиме жито, завдяки активному кущенню восени та швидкому росту навесні затінюють і глушать бур’яни. Посіви гречки глушать пирій повзучий, вико-вівсяні, горохо-вівсяні сумішки, своєчасно зібрані, дають можливість знищувати бур’яни до цвітіння. Проте, біологічний метод боротьби з бур’янами прийнято розглядати переважно як використання тварин, комах, бактерій, грибів, вірусів та ін. біологічних об’єктів. У такому розумінні цей метод відомий вже давно. Так, у країнах, де вирощують цукрову тростину, в її міжряддях випасають гусей, які з’їдають бур’яни. В Китаї та Японії для знищення бур’янів у посівах рису виведено відповідні сорти рису. Для боротьби з бур’янами використовують також комах і гриби. Так, для боротьби з вовчком (заразихой) розводять мушку фітомізу, яка відкладає яйця у квітки бур’яну-паразита, знищуючи його насіннєву продуктивність. Для знищення амброзії полинолистої почали використовувати каліфорнійську совку, яка живиться тільки листками рослини і протягом вегетаційного періоду дає 3 – 4 покоління. Обприскування рослин повитиць (повилик) спорами гриба альтенарії призводить до їх відмирання. В останні роки почали використовувати патогенні гриби, концентрати яких називаються біологічними гербіцидами, або мікогербіцидами. Практичне їх використання набуло поширення в США і деяких західних країнах світу.

        4. Хімічні заходи боротьби з бур’янами. Знищення бур’янів здійснюють за допомогою хімічних речовин або гербіцидів. За характером дії на рослини гербіциди поділяють на дві групи: вибіркової та суцільної дії. В залежності від характеру дії на рослину гербіциди вибіркової та суцільної дії поділяють на системної (що переміщуються по рослині) та контактної дії.