Загальні відомості про шкідників польових культур.

План.

1.Поняття про шкідники.

2. Шкода, що спричиняють шкідливі організми с/г культурам.

3. шкідники зернових культур

1. Поняття про шкідники. Більшість шкідників с/т рослин – комахи. На УкраЇні їх 1500 видів. Це різні види саранових, жуків, мух, метеликів, клопів, попелиць. Крім них, шкоду задають – миші, криси, суслики, ховрашки. А також слизняки, кліщі та мілкі круглі черв яки – нематоди. Тіло дорослих комах складається з окремих члеників, 3 пари ніг вусики (орган обонянія), очі і крила. Це дозволяє їм швидко розповсюджуватись і знаходити їжу. Комахи розвиваються із яєць, які відкладають самки. З них вилуплюються личинки (у метеликів вони звуться гусеницями). Личинки живляться рослинами і по мірі росту і розвитку декілька разів линяють (зкидають шкірку), переходять з одного віку у другий. Після закінчення живлення вони перетворюються у нерухомих лялечок. Цей процес відбувається на самої рослині або у грунті. У лялечки проходить перебудування внутрішніх органів комах і з неї вилітає доросла комаха. У розвитку попелиць, клопів, саранових немає фази лялечки, а її личинки зовнішньо аідрізняються від дорослих комах тільки меншими розмірами та недорозвинутими крилами. Проходження всіх фаз від яйця до дорослої комахи закінчується розвиток одного покоління. Кількість таких поколінь на протязі одного сезону у різних видів комах різне, і крім того, залежить від кліматичних та погодних умов. Пошкодження рослин комахами: Поверхневе (гусениці лугового метелика та озимої совки, буряковий довгоносик,сарана); Скрите -- всередині стебла або других частинах рослин (личинки хлібного пілільщіка, шведська муха); Сисні – клопи, попелиці, які мають хоботок, живляться соками рослин. Комахи пристосувались вибирають їжу. Шведська муха вражає лише молоді та відсталі у розвитку стебла злаків. Капусна муха живиться на коренях тільки хрестоцвітих рослин. Жуки короїди вражають лише ослаблені дерева. Дорослі личинки дротяників живляться живими рослинами, а молоді – перегноєм. Розвиток та розмноження шкідників залежать від погодних умов. Інтенсивному розмноженню попелиць сприяє тепла і волога погода, Гусениці лугового мотиля за дощовою погодою хворіють і гинуть. Личинки і лялечки бурякового довгоносика не встигають перетворитись у дорослих жуків внаслідок раннього похолодання. У шкідників багато природних ворогів. 

3. Зернові складають основу рослинництва світу, в Україні серед них озима пшениця є стратегічною культурою, також суттєву частку посівних площ займає ярий ячмінь, менші площі відведені під інші зернові (ячмінь озимий, жито, тритикале, яру пшеницю та ін.).

Восени в регіонах України склалися різні погодні умови, переважно сприятливі для озимих зернових культур. За даними експертів, стан посівів озимих зернових перед зимою 2017–2018 був найкращий за останні чотири роки. Заселення і живлення шкідників на посівах зернових культур починається вже з осені. В допосівний період та під час появи сходів посіви озимих зернових масово заселяють хлібний турун, цикадки, попелиці, злакові мухи. Також шкодять дротяники, яких мало хто вважає за шкідників на зернових.

Шкідливість дротяників на зернових досі не вважається суттєвою проблемою. На жаль.

Хлібний турун (Zabrus tenebrioides Goeze) масово розмножується і шкодить на озимій пшениці в Степовій зоні. За сприятливих умов перезимівлі та відсутності хімічного захисту у фазу молочно‑воскової стиглості зер‑ на в Степовій зоні можливе осередкове підвищення чисельності та шкідливості хлібного туруна. На півдні країни на ранніх сходах можливе підвищення чисельності хлібних турунів. 

При моніторингу шкідника на початку кущення слід звернути увагу на жовте листя, яке лежить на землі. Це є ознакою наявності личинок турунів, які «жують» лист в основі і він падає. Саме по цих жовтих прапорцях помітне пошкодження по ранніх сходах. Підвищенню чисельності хлібного туруна сприяють перш за все колосові попередники, особливо повторні посіви озимої пшениці. Доведено, що протруювання насіння є одним із потужних чинників, які контролюють чисельність хлібних турунів.

І, нарешті, звернемо увагу на комплекс злакових мух із родин злакові мухи, мінуючі мухи, квітарки. До цього комплексу входять пшенична муха (Phorbia securis), шведські мухи (Oscinella frit, Oscinella pusilla), хлібна опоміза (Opomyza florum), озима муха (Leptohylemyia coarctata), гессенська муха (Mayetiola destructor),зеленоочка хлібна (Chlorops pumilionis).

Гессенська муха. Останніми роками спостерігається незначна чисельність гессенської мухи. Основна причина цього — високі літні температури в поєднанні з низькою вологістю. Збільшення чисельності весняного та літнього поколінь цього шкідника можливе тільки в умовах помірно теплого та дощового літа.

Шведські мухи. Шведські мухи входять до сталого комплексу шкідників, проте чисельність їх суттєво коливається по роках. Останні два роки висока чисельність спостерігається осередково. Серед них ячмінна муха більш стійка до високих температур та посухи. У наступному році очікується помірна чисельність шведських мух. Треба звернути увагу на ярий ячмінь, на цій культурі ячмінна шведська муха є основним шкідником, тому саме від неї ячмінь потребує хімічного захисту.

Імаго шведської мухи

Хлібна опоміза. Не очікується високої чисельності хлібної опомізи в регіонах, де в кінці літа та восени спостерігалась посуха та спека. Ці фактори негативним чином впливають на кормову базу імаго мух — квітучу рослинність та уповільнюють розвиток статевих продуктів. Оскільки мухи відкладають зимуючі яйця у вересні-жовтні, то їх шкідливість у наступному році буде залежати саме від цього періоду. Підвищення чисельності можливе тільки на ранніх посівах з достатньою кількістю вологи, зазвичай це регіони Полісся.

Пшенична муха. Висока чисельність пшеничної мухи обумовлена сприятливими умовами для відкладання яєць і розвитку личинок у вересні — озимина раннього строку сівби, тепла погода та добрі умови перезимівлі, а саме сформований сніговий покрив, стабільна температура, відсутність відлиги. Для прогнозування чисельності пшеничної мухи слід проводити обстеження рослин озимої та ярої пшениці у травні. За результатами цих аналізів можливе прогнозування чисельності шкідника на сходах у вересні. Звертаємо увагу, що для ярої пшениці і тритікале неприпустиме їх розміщення поряд з посівами озимої пшениці. Для захисту посівів від пшеничної мухи необхідно висівати протруєне насіння.

Імаго пшеничної мухи

Озима муха. Характерна для регіонів з достатнім зволоженням – в Поліссі та Лісостепу. Шкідливість в цих регіонах буде визначатися умовами, подібними до умов розвитку хлібної опомізи, тобто за достатньої вологи на ранніх на посівах буде відчутна шкода від озимої мухи.

Зеленоочка хлібна. Найбільш поширена в Центральному Лісостепу. У ярої пшениці та ячменю личинка пошкоджує верхнє міжвузля, проїдаючи у ньому борозенку від колосу до першого вузла. Шкодочиннісь може сягати 20‑40 % для колосоносних стебел ярої пшениці. Може пошкоджувати такі культури: пшеницю, ячмінь, гречку, жито, кукурудзу, овес, рис, сорго.

Зауважимо, що останніми роками спостерігається дуже контрастна та мінлива погода, в якій посухи чергуються зі зливами, сприятливі для сільськогосподарських рослин роки — з несприятливими, тому сьогодні дуже важко дати точний прогноз розвитку шкідників. Проте викреслюються певні тенденції, на які звертаємо увагу. 

Зеленоочка хлібна

Останніми роками до найбільш шкідливих видів шкідників хлібних злаків входять група хлібних клопів і передусім клоп шкідлива черепашка, пшеничний трипс, злакові попелиці, місцями — хлібні жуки, хлібні туруни, хлібні п’явиці, блішки, злакові мухи. Навесні слід звернути увагу на хлібних блішок (Phyllotreta vittula). Вони особливо небезпечні на нерозкущених або слабо розкущених посівах. На початку квітня на півдні та наприкінці другої декади квітня у центральних областях вони перелітають на озимі посіви, де зішкрібають паренхіму, особливо пошкоджують перший листок. Після появи сходів ярих зернових перелітають на ці посіви, суттєвої шкоди можуть завдати ярому ячменеві та ярій пшениці. Очікується осередкове збільшення чисельності хлібної блішки на нерозкущених посівах ячменю на півдні країни. Для зменшення чисельності цих фітофагів ефективним буде просторова ізоляція ярих та озимих зернових злаків.

Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps). Основна зона шкідливості цього виду — схід Лісостепової та Степова зони України. Звернемо увагу, що завдяки підвищенню середньорічної температури спостерігається поступове розширення ареалу клопа шкідливої черепашки і у подальшому зона його шкідливості буде розширюватися, на що треба звернути увагу фахівцям із захисту рослин. Крім того, загущення лісосмуг, яке спостерігається вже протягом багатьох років, створює сприятливі умови для його перезимівлі.

Розвиток клопів синхронізований з розвитком озимої пшениці, яка для нього є основною живильною рослиною. Проте навесні він додатково живиться на ярій пшениці, вівсі та ячмені. Для моніторингу клопа шкідливої черепашки бажано обстежувати спочатку ярі зернові, де він краще помітний. У разі виявлення його на ярих культурах наприкінці першої та у другій декаді квітня необхідно обстежити посіви озимих культур.

Його шкідливість у наступному році буде залежати від зимуючого запасу та умов зимівлі дорослих клопів. За відсутності різких коливань зимових температур та відлиг загибель шкідникабуде незначною, що сприятиме підвищенню його чисельності, а значить і шкідливості.

Таким чином, клоп шкідлива черепашка входить до сталого комплексу шкідників і потребує постійного хімічного контролю. Саме регулярний та масштабний захист від шкідника дозволив обмежувати його шкідливість останніми роками. Треба пам’ятати, що головний захист від хлібних клопів здійснюється під час їхнього заселення посівів, масове заселення відбувається у 2–3-й декадах квітня, це фаза виходу в трубку озимої пшениці. Другу обробку посівів слід проводити у період прапорцевого листка, що дозволить також контролювати трипсів та попелиць.

Імаго клопа шкідливої черепашки зимують у лісосмугах, балках, перелогах під шаром підстилки і саме там їх легко знайти та встановити життєздатність.

Пшеничний трипс (Haplothrips tritici Kurd.) — найбільш шкідливий в Степовій зоні, хоча широко поширений у посівах зернових колосових по всій Україні. Його життєвий цикл тісно пов’язаний з ярою пшеницею, якій він завдає суттєвої шкоди. Шкодить також озимій пшениці. Меншою мірою — озимому житу, ячменю та іншим злакам. Якщо в кінці літа у регіоні спостерігались високі температури, суховії — це призводить до швидкого достигання зерна, а значить період живлення личинок скорочується і значна кількість їх гине. Зазначимо, що останніми роками спостерігається помірна чисельність пшеничного трипса у більшості регіонів країни. Високі літні температури і невелика кількість опадів у період виходу в трубку — наливу зерна сприятливо впливають на розвиток шкідника.

У наступний рік за сприятливих умов (тепла та суха погода у зазначені фази розвитку рослин) можливе зростання чисельності пшеничного трипса, особливо за відсутності просторової ізоляції ярих та озимих злаків.

Трипс пшеничний зимує в стадії личинки в ґрунті на глибині 10 –20 см і саме в рослинних рештках зернових його можна знайти. Виходить рано навесні.

Злакові попелиці поширені по всій Україні, значно шкодять на півдні Лісостепу і в Степу. Найбільш масові три види: звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum Rond.), велика злакова попелиця (Sitobion avenae F.) та черемхово‑злакова попелиця (Rhopalosiphum padi L.).

На початку вегетації попелиці живляться та розмножуються на листках, пізніше крилаті самки‑мігранти перелітають з листя злаків на колосся у фазах цвітіння — наливу зернівок, де можуть утворювати численні колонії. У цей період вони є найбільш шкідливими. Крім безпосередньої шкоди, попелиці є спеціалізованими переносниками небезпечного вірусного захворювання — вірусу жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ). Цей вірус уражує пшеницю, ячмінь, овес, жито, тритікале, кукурудзу та дикі злаки. Чи слід очікувати підвищення чисельності попелиць? У поточному році спостерігалась помірна шкідливість та чисельність злакових попелиць. У наступному не очікується різкого підвищення їх чисельності, проте за посушливої погоди в травні-червні їхня чисельність може відновитися.

Останніми роками на півдні склалися сприятливі умови для хлібних п’явиць (червоногрудої Oulema melanopus та синьої Oulema lichenis). Що сприятиме зростанню чисельності цих видів? Це погодні умови — високі температури та посуха, а також відсутність просторової ізоляції від минулорічних посівів ярих зернових.

Можливе підвищення чисельності хлібних п’явиць на півдні країни. Хімічний захист від них за строками збігається із захистом від імаго клопа шкідливої черепашки і здійснюється у фазу трубкування. Таким чином, узагальнюючи дані розвитку шкідників, зазначимо, що хімічний захист у фазу трубкування і прапорцевого листка дозволить контролювати чисельність низки фітофагів, а саме клопа шкідливої черепашки, хлібних п’явиць, трипсів.

Окремо слід нагадати про такого специфічного для Степу шкідника, як хлібний пильщик. Імаго хлібного пильщика з’являються під час цвітіння білої акації та живляться на її квітках та квітках інших рослин. Запліднені самиці хлібного пильщика залітають на посіви зернових і відкладають яйця у верхнє міжвузля. Віддають перевагу пшениці озимій. Після виходу з яйця личинка поступово рухається донизу, перегризаючи вузли всередині соломини. Втрати врожаю за рахунок вилягання можуть бути дуже суттєвими.

Імаго хлібного пильщика відкладає яйця у верхнє міжвузля пшениці. Личинки поступово рухаються до основи стебла і роблять круговий надріз соломини під час дозрівання. Зрізане стебло з колосом падає на ґрунт.