Виконання операцій основного обробітку ґрунту.

План.

1. Комплектування і підготовка агрегату.
2. Основні принципи регулювання поворотних плугів.
3. Регулювання орного агрегату.
4. Контроль якості оранки.
5. Безплужний обробіток ґрунту.
6. Лущення стерні.
7. Боронування ґрунту.

1. Комплектація і підготовка агрегата. Склад агрегата залежить від розмірів і профілю поля, типу трактора, ґрунтових й інших умов. Оранка - енергоємний процес, який потрібно виконувати тракторами потужністю понад 73,5 кВт (ХТЗ, «Січеслав», John Deere та ін.) і широкозахватними плугами, особливо на довгих гонах більше як 400-500 м. Такі трактори комплектуються з наґіівначіпними 9-корпусними плугами ПТК-9-35 і 8-корпусними ПНЛ-8-40, обладнані пристроєм ПВР-3,5 для подрібнення ґрунту й вирівнювання поверхні поля. Трактори Т-150, Т-150К агрегатуються з напівначіпними плугами ПТК-6/7-40 і ПЛП-6-35. З тракто­рами Т-150К, Т-150 агрегатуються напівначіпні підсилені плуги ПЛ-5-35, начіпні ПЛП-5-35 і ПЛН-4-35. Для якісного завантаження орного агрегата застосовують плуги з поворотними лемешами (рис. 24.1, 24.2), що дає можливість зменшити хо­лості переїзди й підвищити продуктивність агрегата. Крім того, поле не треба роз­бивати на загінки.
2. Основні принципи регулювання плуга з поворотними лемешами. Регу­лювання на поворотних плугах різних виробників можуть відрізнятися. Щоб пра­вильно відрегулювати плуг, слід звернутися до конкретної інструкції, але загальні принципи є однаковими. Розглянемо ці принципи регулювання на прикладі навіс­них плугів «Мультимастер» і напівнавісних плугів «Менеджер» виробництва ком­панії KUHN.

Центри протекторів передньої та задньої шин трактора мають бути на одній прямій. Тиск у шинах має бути такий, як рекомендовано заводом - виробником трактора або шин. До того ж він має бути однаковий у двох передніх і двох задніх шинах відповідно.

Зазвичай для роботи з плугом трактор має бути обладнаний комплектом перед­ніх противаг. їх установлюють за потреби.

Таблиця 24.1. Геометричні параметри трапеції

Залежно від діапазону відстані між внутрішніми поверхнями задніх шин виконують регулювання геометричних параметрів /трапеції для навісного плуга, як це показано в табл. 24.. Для напівнавісних плугів «Менеджер» відстань між вну­трішніми поверхнями задніх шин має бути в діапа­зоні, який установив виробник плуга. У разі невідпо­відності цю відстань потрібно змінювати, інакше буде неможливо встановити потрібну ширину пер­шої борозни.

Регулюючи задню навіску трактора, нижні по­здовжні тяги треба встановити у фіксоване за висо­тою положення, після чого виміряти від­стані від верхньої точки вертикальної підйомної тяги до точки навішування знаряддя, відповідно, з пра­вого та лівого боку ці відстані мають бути рівними.

Щоб зменшити навантаження в точці кріплення, центральну тягу на тракторі рекомендовано вста­новлювати у верхнє положення.

Далі слід визначитися з точками навіски на плу­гові. На головці плуга є кілька отворів для кріплення центральної тяги, на плугах важчої се­рії, починаючи з ММ-121, - два положення ниж­ніх точок навіски. Обране положення цих точок має забезпечити оптимальний розпо­діл тягових зусиль.

Такий розподіл буде забезпечено, якщо нахил нижніх поздовжніх тяг і центральної тяги в ро­бочому положенні буде таким - для тракторів із повним приводом - для тракторів, що мають тільки задні приводні колеса. Це регулювання можна зроби­ти на рівному майданчику, наїхавши, наприклад, правим колесом трактора на бруски, товщина яких дорівнює глибині оранки. Також  є отвори різної форми для Кріплення централь­ної тяги, звичайні отвори круглого перетину та отвори у формі паза. Отвори у формі паза вико­ристовуються для оранки на нерівній поверхні, такий паз дає змогу уникнути перевантаження навіски та колеса глибини. Звичайний круглий отвір використовують для забезпечення якісної оранки у важких умовах, але на рівних полях.

Стабілізатори нижніх поздовжніх тягу робо­чому положенні для навісного плуга, на відміну від напівнавісного, не фіксують. На навісці трак­тора плуг повинен мати 2-4 см поперечного ходу, але слід пам'ятати, що за транспортування стабі­лізатори потрібно переводити у фіксоване поло­ження.

Якщо плуг обладнано передплужниками, вони також потребують регулювань. Найголовніше - це забезпечити їх правильне положення за висо­тою. Відстань від передньої нижньої точки леме­ша корпуса до передньої верхньої точки лемеша передплужника має дорівнювати глибині оранки.

     Щоб забезпечити якісне закриття рослинних решток, уже на полі можна зміщувати передплужники в бік борозни або навпаки, залежно від кількості і типу рослинних решток і ґрунтових умов.

Для навісних плугів, змінюючи робочу ширину поворотом корпусів на рамі потрібно внести відповідні зміни в геометрію пара­лелограма, на якому відбувається зміщення рами під час установлення ширини першої борозни. За­звичай для кожної робочої ширини встановлюєть­ся певне співвідношення довжини цих тяг.

Для напівнавісних плугів, змінивши ширину за­хвату розворотом корпусів, треба привести у від­повідність положення регулювань передньої та задньої рам.

Якщо всі наведені вище регулювання виконано й зроблено перший прохід плугом у полі (перша борозна), треба завершити регулювання плуга, ви­конавши такі кроки:

1. Глибина оранки встановлюється положен­ням за висотою нижніх поздовжніх тяг трактора та положенням колеса глибини. Для напівнавісних плугів також існує ще одна точка регулювання глибини на візку плуга.
2. Горизонтальне положення навісного плуга по лінії оранки визначають довжиною центральної тяги трактора. До того ж, щоб попередньо встановити плуг горизонтально, передній корпус достатньо
3. Горизонтальне положення навісного плуга по лінії оранки визначається довжиною центральної тяги трактора. До того ж, щоб попередньо встановити плуг горизонтально, передній корпус достатньо

підняти на 2 см - для плуга з болтовим за­побіжником і на 4 см -.для плуга з гідрав­лічним запобіжником, відрегулювати дов­жину центральної тяги й приєднати плуг. Для напів-навісних плугів треба також забезпечити правильне положення головки плуга на навісці.

3. Поперечне горизонтальне положення вста­новлюється за допомогою правого та ліво­го гвинтів як для навісних, так і для напів-навісних плугів. Це регулювання краще робити, дивлячись на плуг ззаду. За допомогою гвинтів треба забезпечити вер­тикальне положення стійок корпусів.
4. Регулювання ширини першої борозни за­вжди виконується в останню чергу. Його виконують простим переміщенням плуга в бік борозни або поля. На практиці це дуже просто. Якщо перший корпус нагортає «буртик», треба зміщувати плуг у бік бо­розни, таким чином зменшуючи кількість ґрунту, що зрізає й обертає перший корпус. Якщо навпаки - за першим корпусом зостається «канавка», то необхід­но зміщувати плуг у бік поля, таким чином збільшуючи кількість ґрунту, що зрізає та обертає перший корпус.

На замовлення споживача плуги виготовля­ють із різними корпусами:

• для роботи на підвищених швидкостях 7-9 км/год;
• для безвідвального обробітку ґрунту на швидкості 7 км/год;

• Для двоярусної оранки на глибину до 36 см застосовують причіпні плуги ПЯ-3-35. В особливих умовах, напри­клад для оранки кам'янистих ґрунтів, установлюють спеціальні плуги ПГП-7-40, ПКУ-4-35, ПКУ-3-35 та ін. У більшості випадків плуги комплекту­ють тяжкими боронами або кільчасто- шпоровими котками. Для протиерозій­ного обробітку плуги ПЛН-4-35 комплектують лункоутворювачами ПРНТ-90000, для утворення переривистих борозен – пристроєм ПВН-70000, для гребенево-ступеневої

  
  з гвинтовими - для роботи на швидкості до 7 км/год, з вирізаними корпуса­ми, ґрунтопоглиблювачами тощо.

оранки - пристроєм ПРНТ-60000.

Готуючи до роботи орний агрегат, перевіряють робочі органи плуга, справність і комплектність вузлів і деталей, надійність їх кріплення до рами.

3. Регулювання орного агрегата полягає у встановленні необхідної кількості плужних корпусів, установленні глибини оранки, ходу плуга у вертикальній і гори­зонтальній площинах. Це регулювання проводять за тією самою схемою, що і для плугів, які агрегатуються з колісними тракторами потужністю до 73,5 кВт. Носки ле­мешів установлюють на одній лінії так, щоб кінці польових дощок і п'ятки лемешів мали просвіт до 10 мм. Відстань від носка лемеша передплужника до носка лемеша основного корпуса має бути 25-30 см, а польовий обріз передплужника бути в од­ній площині з польовим обрізом плужного корпуса. Глибина ходу передплужника під час оранки староорних земель дорівнює 10 см, на піщаних ґрунтах - 12, на ці­линних - 8 см. Лезо дискового ножа пускають на 20-30 мм нижче від носка лемеша передплужника, а сам диск - на відстань 10-20 мм від польового обрізу плужного корпуса в бік поля.       ^?

Поворотні смуги розорюються врозгін, але якщо є можливість, їх краще розо­рювати круговим способом, безрозвальних борозен, для чого перед оранкою по всьому периметру поля слід відступити на ширину поворотної смуги. Саму шири­ну поворотних смуг обирають кратною до ширини захвату агрегата; для навісних 4- і 5-корпусних плугів - 12-14 м, а для напівнавісних 6-корпусних - 16-20 м.

4. Контроль якості оранки. Глибину оранки в процесі роботи заміряють у бо­розні, яка утворюється останнім корпусом плуга. Якщо глибину виміряють на не- злежаній оранці одразу після оранки, показники вимірювання зменшують при­близно на 20-25 % (на величину розпушування). Гребенистість, ступінь заорюван­ня добрива та бур'янів та інші показники оцінюють у відсотках до зайнятої площі (на практиці часто визначають візуально).

5. Безплужний обробіток грунту.

В умовах недостатньої вологості або на ґрунтах, що піддаються вітровій ерозії, застосовують безвідвальний обробіток ґрунту із залишенням стерні, а також роз­пушення, що дає змогу зберегти верхній поживний шар ґрунту.

Безвідвальний обробіток ґрунту застосовують як ґрунтозахисний. В останні роки значно видозмінено агротехнологію вирощування зернобобових і круп'яних культур, кукурудзи та соняшнику, кормових культур, отримала значного поширен­ня безплужна система обробітку ґрунту, яка сприяє отриманню стійкого врожаю. Переваги такого обробітку пояснюються тим, що насіння лягає на щільну поверх­ню у вологі шари, завдяки чому отримуються дружні сходи; насіння бур'янів не потрапляє в глибину орного шару; менше втрачається вологи, бо орний шар не обертається; значно пришвидшується підготовка ґрунту під проміжні посіви кормових культур і під озиму пшеницю; зменшуються витрата механічної енергії на підготовку ґрунту. Слід пам'ятати, що безплужний обробіток зябу й пару під озимі, а також підготовка напівпару під ярі культури вимагає більш ретельного дотри­мання технології.

У комплекс машин для безплужного обробітку ґрунту входять культива- тори-глибокорозпушувачі КПГ-250, КПГ-150, КПШ-9, глибокорозпушувачі-підживлювачі КПГ-2,2, важкі культиватори КПЄ-3,8, комбіновані агрегати АКШ-2,5, АКШ-5,6, КУН-3, АКД-4,2, чизельний плуг РТХ 600, спеціальні голчаті борони БІГ-3, дискові борони БДТ-7, БДТ-3 або БДН-3, дискова борона RMX 790, кільчасті котки, штангові культиватори, стерньові сівалки-культиватори СЗС-2,1, зернопресові сівалки СЗП-3,6, механічна сівалка су­цільного висіву СРН 1500.

За комплектування з тракторами потужністю понад 73,5 кВт від трьох до п'яти знарядь застосовують зчіпки. На тракторах або зчіпках установлюють слідопокажчики.

Обробляючи пари в засушливих зо­нах під сівбу ярих культур, зазвичай про­водять перше розпушування плоскорізами КПШ-9 й іншими на глибину 10-12 см, а пі­сля під кутом до попереднього обробітку пускають голчату борону БІГ-3. Основний обробіток проводять пізно восени плоско­різами КПГ-250 й іншими на глибину 20- 27 см. За внесення гною поле заробляють

дисковими боронами типу БДТ-7. Бур'яни в літньо-осінній період знищують куль­тиваторами КЄП-3,8 або боронами БІГ-3.

У підготовці ґрунту під проміжні культури або під озиму пшеницю після го­роху й інших попередників у Лісостепу практикують поверхневий обробіток ґрун­ту без плоскорізів, застосовуючи для цього дискові борони БДТ-7, парові культи­ватори КПС-4 в комплекті із зубовими боронами, кільчасто-шпоровими котками. На легких ґрунтах дискування не проводять, а використовують тільки парові куль­тиватори.

6. Лущення стерні на полі є першою ланкою зяблевого обробітку, що забезпе­чує розпушування, перемішування, часткове перевертання ґрунту, а також підрі­зання кореневої системи.

На площах, де лущення проводять своєчасно, ґрунт краще розпушується за на­ступного основного обробітку, зменшується питомий опір ґрунтообробних зна­рядь до 20-30 %. Для цього застосовують дискові лущильники типу ЛДГ або дискові борони БДВП; БДВ-6; БГР-6,7; PALLADA-2400 (-3200, -4000, -6000) тощо. Останні ґрунтообробні машини завдяки вдосконаленій конструкції та наявності додаткових котків обробляють поверхневий шар ґрунту із високими показниками якості.

На площах, що будуть попередниками під озиму пшеницю (зернобобові, соя та ін.), як основний обробіток ґрунту застосовують важкі дискові борони у 2-3 слі­ди на глибину 10-12 см.

Високоефективними в роботі є комбіновані агрегати для обробітку ґрун­ту АК-4; АгроКРП-4,2; АКШ-3,6 та ін., які за один прохід розпушують ґрунт, під­різають бур'яни, мульчують, подрібнюють грудки та прикочують поверхню поля.

7. Боронування ґрунту виконують тими самими марками борін, що розглянуто в пункті 16.3 параграфа 16, але з тракторами потужністю понад 73,5 кВт комбіну­ються агрегати з більшою їх кількістю.