Персональний сайт викладача Подолянчука Володимира Василь...
П`ятниця, 29.03.2024, 16:20
Меню сайту

Категорії розділу
Матеріали для учнів [57]
Презентації [3]
Розробки уроків [1]

Вхід на сайт

Пошук

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 498

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Головна » Файли » Агротехнологія » Матеріали для учнів

    Швидкість руху агрегатів
    [ Викачати з сервера (15.5 Kb) ] 16.03.2014, 20:43

    Швидкість руху агрегатів

    План

    1.     Швидкість руху агрегатів.

    2.     Коефіцієнт корисної дії агрегату та способи його підвищення.

     

    1.           Ефективність роботи агрегатів залежить від низки факторів, які спричинюють збільшення витрат на проведення сільськогосподарських робіт. Одним із таких факторів є ґрунтовий опір, який долають під час роботи ґрунтооброблювані знаряддя.

    Опір плуга при оранці складається з корисних і шкідливих складових. Значення корисних складових опору залежить від форми й розмірів робочої поверхні корпусів, властивостей ґрунту (складу, твердості, вологості, засміченості, якості попередньої обробки), ширини захвату й глибини оранки тощо. Значення шкідливих складових залежить від маси плуга, конструкції опорних коліс, сил тертя корпуса об ґрунт, гостроти лез лемешів та ін.

     Загальний опір плуга розділяють на три складові: постійний опір; опір, що виникає при деформації шару; опір, що виникає під час передавання кінетичної енергії часткам шару, коли вони відкидаються корпусом убік.

    Постійний опір плуга залежить від його маси, від опору тертя корпусу об дно й стінки борозни, опору тертя в підшипниках коліс, опору перекочуванню коліс, сил інерції.

    Тяговий опір плуга є величиною, що постійно змінюється в процесі роботи. Швидкість оранки впливає на тяговий опір плуга. Зі збільшенням швидкості зростає тягове зусилля. Для стандартних культурних корпусів межею поступальної швидкості вважають 7 км/год. Збільшення швидкості вище цієї межі призводить до швидкого росту тягового опору, погіршення якості обробітку ґрунту, тому що шар відкидається з великою швидкістю й ґрунт сильно подрібнюється. Для оранки на швидкостях 9–10 км/год. створені спеціальні швидкісні корпуси зі зміненим профілем робочої поверхні.

    Затуплення леза лемешів корпусів, передплужників і ножів призводить до збільшення опору плуга. Тому в процесі оранки необхідно стежити за станом лез, своєчасно їх ремонтувати і заточувати.

    Тягове зусилля трактора залежить від умов, у яких він працює, тобто від типу ґрунту, рельєфу місцевості, температури навколишнього середовища, барометричного тиску тощо.

    На пухких ґрунтах втрати потужності на самопересування трактора збільшуються, унаслідок чого зменшується тягове зусилля, збільшується питома витрата палива. На торфових ґрунтах тягове зусилля зменшується майже вдвічі. Під час роботи трактора на свіжозораному і підготовленому для сівби полі тягові показники теж різко погіршуються. Тягова потужність при цьому зменшується на 30–32 %, зусилля — на 25–27 %, а витрата палива збільшується на 26–43 % порівняно з відповідними показниками, які забезпечує трактор під час роботи на стерньових агрофонах.

    На вологих і перезволожених ґрунтах колісні трактори через буксування працюють теж значно гірше. Якщо трактор працює на полях з нерівним рельєфом, тягове зусилля теж збільшується. Під час руху трактора вгору по схилу до сил пересування додається опір підйому, а коли агрегат рухається вниз по схилу, загальний опір рухові зменшується.

    Тягові властивості трактора значною мірою залежать від його технічного стану. Наприклад, натяг гусеничної стрічки суттєво впливає на тягові показники трактора, на строк роботи ланок і пальців гусениць. Раннє або пізнє впорскування палива призводить до зниження потужності й тягового зусилля дизельного двигуна. При перевантаженні двигуна погіршуються також умови мащення, бо на масляну плівку дзеркала циліндра протягом тривалого періоду діють дуже нагріті гази, що прискорює процес старіння картерного масла.

    Недовантаження трактора шкідливе не тільки тому, що знижується продуктивність агрегату, збільшується питома витрата палива, а й тому, що порушується нормальний тепловий режим роботи двигуна (особливо дизельного).

    Тому, комплектуючи машинно-тракторний агрегат, слід прагнути до якомога повнішого завантаження трактора.

     

    2.           Під енерговитратами розуміють механічну роботу, яку здійснює агрегат. Розрізняють загальні й питомі енерговитрати (кількості енергії). В експлуатаційних розрахунках частіше використовують питомі енерговитрати (питому енергоємність), — витрату механічної енергії на одиницю площі або іншого обсягу робіт. За одиницю вимірювання питомої енергоємності прийняті кВт·год або Дж на 1 га, т, т·км тощо.

    Залежно від режиму роботи агрегату, розрізняють енерговитрати робочого, холостого ходу та на зупинках, а також сумарні за зміну. Залежно від того, яку потужність приймають у розрахунках, енерговитрати поділяють на тягові (на гаку), привідні (на ВВП), ефективні (на валу двигуна), індикаторні, повні (за потенціальною енергією палива, що витрачається), а також корисні (за енерговитратами трактора й енерговитратами робочих машин). Крім цього, розрізняють енерговитрати фактичні (наприклад, на різних режимах роботи агрегату і залежно від потужності, яку приймають у розрахунках), номінальні (розраховані за номінальною потужністю, наприклад тягові номінальні, ефективні номінальні, корисні за роботою машин-знарядь номінальні тощо) і нормативні (розраховані за нормативною потужністю, тобто за технічно можливим та раціональним використанням потужності). За обчисленими фактичними енерговитратами можна визначити, наприклад, витрату палива, продуктивність агрегату. Обчислені номінальні енерговитрати використовують для визначення необхідної кількості енергетичних засобів, а нормативні — для нормування виробітку і витрати палива для роботи агрегатів.

    Повні (паливні) питомі енерговитрати (повна питома енергоємність), Дж/га, — це загальна витрата механічної енергії на одиницю виконаної роботи, вона дорівнює витратам потенціальної енергії палива, яке витрачається двигуном агрегату, з урахуванням усіх втрат енергії в машинах, що беруть участь у роботі. Їх визначають за формулою:

    Ап = Hнgга,

    де  Hн — питома теплота згоряння палива, Дж/кг;  gга — погектарна витрата палива, кг/га.

     

    Якщо прийняти, що для дизельного палива Ha = 4,166·107 Дж/кг, та враховуючи, що 1 кВт·год. = 0,36·107 Дж, то повні (паливні) питомі енерговитрати  Ап, кВт · год./га, становитимуть:

    Ав = 11,6 · gга.

    Енергетичні витрати агрегату й витрата палива взаємопов'язані. Тому всі заходи, що спрямовані на економію палива, сприяють зниженню енерговитрат.

    Питомі ефективні енерговитрати (питома ефективна енергоємність) Ав — це кількість механічної енергії, що обчислюється за ефективною роботою двигуна агрегату й віднесена до 1 га обробленої поверхні. Цей показник враховує втрати енергії у тракторі або сільськогосподарській машині під час поворотів, холостих заїздів та простоїв агрегату, а також витрати енергії на корисну роботу.

    Ефективний коєфіцієнт корисної дії (ККД) двигуна — це відношення кількості теплоти, перетвореної в корисну ефективну роботу на валу двигуна при згорянні в його циліндрах 1 кг палива, до теплоти згоряння палива. Для сучасних дизельних двигунів ефективний ККД становить 0,31–0,40; для карбюраторних — 0,23–0,29; для газових — 0,21–0,31. Погіршення технічного стану і низька якість регулювання механізмів призводять до різкого зменшення ефективного ККД, оскільки при цьому збільшуються втрати теплоти.

    Коєфіцієнт корисної дії робочих машин-знарядь являє собою відношення агротехнічно корисної механічної роботи до загальної витрати механічної енергії при виконанні даного виробничого процесу машиною-знаряддям. Коєфіцієнт корисної дії сільськогосподарських машин і знарядь — змінна величина, яка залежить від конструктивних і експлуатаційних факторів, характеру технологічного процесу, маси машини, глибини обробітку, швидкості руху, маси матеріалів, що переміщуються. Значення ККД сільськогосподарських машин становить 0,08–0,80, у тому числі плугів і лущильників 0,7–0,8, культиваторів і зубових борін 0,4–0,6, сівалок 0,3–0,4, буряко- і картоплезбиральних комбайнів 0,2–0,3, льонозбиральних машин — до 0,18.

    Енергетичний ККД агрегату, що використовується на певній операції, визначають як відношення кількості енергії, яка витрачається на агротехнічно корисну роботу, до загальної кількості витраченої енергії, яка міститься у витраченому паливі, тобто:

    ηен = ηедηтηм;

    де ηед — ефективний ККД двигуна; ηт — тяговий ККД трактора; ηм — ККД робочої машини-знаряддя.

    Для орних агрегатів енергетичний ККД становить 0,12–0,20, для культиваторних — 0,07–0,12, для посівних — 0,04–0,08 і для збиральних — 0,03–0,12.

    Із наведених формул для визначення питомих енерговитрат видно, що вони залежать від питомого опору машин-знарядь, ККД двигуна, трактора й сільськогосподарської машини. Отже, знизити енергоємність сільськогосподарських процесів і операцій можна:

    шляхом зменшення питомого тягового опору машин-знарядь своєчасним заточуванням або заміною різальних робочих органів, правильним регулюванням механізмів з урахуванням умов роботи, проведенням обробки матеріалів у строки, при яких їх фізико-механічний стан забезпечує найменший опір робочих органів;

    правильного агрегатування машин і розміщення робочих органів;

    кращого використання часу зміни, потужності двигуна та вибору таких режимів роботи агрегату, що відповідають найбільшому значенню ККД двигуна і трактора;

    виконання всіх заходів, що спрямовані на економію палива.

    Питомі енерговитрати визначають за наведеними формулами на підставі даних технічної літератури з урахуванням конкретних умов роботи.

    Більш точно питомі енерговитрати можна визначити експериментально з використанням відповідних роботомірів чи динамометрів.

    Категорія: Матеріали для учнів | Додав: vovan | Теги: що впливають на швидкість руху агре, швидкість руху агрегату, коефіцієнт корисної дії агрегату та, фактори
    Переглядів: 3992 | Завантажень: 62 | Рейтинг: 5.0/1
    Всього коментарів: 0