Агротехнічні вимоги до виконання оранки. Технологія виконання оранки ґрунтів.

План

1. Агротехнічні вимоги до виконання оранки.
2. Види оранки.
3. Плуги для виконання культурної оранки. Технологія виконання оранки.
4. Безполицевий обробіток ґрунту.
5. Якість виконання оранки.

1. Основний обробіток ґрунту — це звичайно перший найбільш глибокий (25–35 см) обробіток ґрунту після оброблення попередньої культури. Його проводять плугом з оборотом і наступним розпушуванням ґрунтового шару. Ґрунт, підданий вітровій ерозії, розпушують без обороту шару на глибину 25–49 см.

Мета основного обробітку — поліпшення фізичних властивостей, водно-повітряного, теплового, харчового режимів ґрунту, підвищення діяльності мікроорганізмів, захист від бур’янів, шкідників і хвороб. Усе це створює оптимальні умови для одержання більшої кількості продукції з одиниці площі. Спосіб обробітку залежить від місцевих ґрунтово-кліматичних умов, типу ґрунту, особливостей рельєфу, схеми сівозміни, попередника, ступеня засміченості поля й інших факторів.

Головним прийомом основного обробітку ґрунту є оранка. Зазвичай застосовуються лемішні плуги з полицями різної форми, до яких висуваються певні вимоги. Плуги повинні забезпечувати оранку ґрунту на глибину 25–35 см з оборотом шару. Відхилення від заданої глибини має не перевищувати ±2 см, а коливання ширини захвату плуга — не більше ±10 % від розрахункової ширини.

2. Залежно від технологічної схеми вирощування культури застосовують певні ґрунтообробні знаряддя. Відповідно до застосовуваних знарядь розрізняють такі види основного обробітку ґрунту:

полицевий — оранка з перевертанням скиби, кришенням і переміщенням ґрунту на глибину від 16–18 до 32–40 см; виконується плугами загального призначення і спеціальними плугами — ярусними, плантажними, чагарниковими та іншими. Ефективна оранка оборотними плугами, які рухаються човником. Після неї не утворюються гребені та рознімні борозни. Високу якість обробітку забезпечують і фронтальні плуги, які перевертають скибу на 180° (тобто вкладають ґрунт у ту саму борозну, з якої він був узятий). Ці плуги менш металоємні, у 1,5–2 рази легші за звичайні. Заслуговують на увагу також плуги зі змінною шириною захвату. На важких ґрунтах ширина захвату зменшується, на легких супіщаних, піщаних і торф’янистих — збільшується. Якщо оранку виконують звичайними плугами, загінки слід розмістити так, щоб кількість гребенів і рознімних борозен була мінімальною;

безполицевий — глибоке розпушування, перемішування ґрунту плугами без полиць, дисковими плугами, культиваторами-розпушувачами (чизелями);

поверхневий (на 6–8 см) та мілкий (10–14 см) — полицевими і дисковими лущильниками, дисковими боронами, культиваторами, фрезерними барабанами;

плоскорізний із залишенням стерні в районах вітрової ерозії. Його виконують культиваторами-плоскорізами на глибину 12–14 см, до 22–24 см, а в разі потреби — в агрегаті з голчастими боронами, наприклад БІГ-3.

Після проходу знарядь поверхня ріллі повинна бути рівною або злегка гребенистою (висота гребенів — не більше 5 см). Для одержання чистої борозни після проходу заднього корпуса плуг обладнують ножем, що розрізає шар ґрунту у вертикальній площині.

Плуг повинен мати пристрій для швидкого заглиблення корпусів, механізм для регулювання глибини оранки, а також пристрій для приєднання борін і котків.

3. Оранка — прийом обробітку ґрунту плугом. Оранка забезпечує кришіння, розпушування та обертання шару ґрунту не менш ніж на 135°. Під час оранки закопуються добрива та пожнивні залишки, підрізаються бур’яни, перерозподіляються ґрунтові шари.

Рис. 1.4.2. Переміщення ґрунтових шарів під час оранки:

 1 — обертання пласта; 2 — здіймання пласта; 3 — культурна оранка; 4 — ярусний обробіток; 5 — розпушування; 6 — перемішування

За часом проведення розрізняють осінню (зяблеву) та весінню оранку. Оранка проводиться з використанням плугів різних типів (рис. 1.4.3).

Рис. 1.4.3. Різні типи корпусів плуга:

 а — культурний; б — напівгвинтовий; в — безполицевий; г — вирізний; д — з відсувним долотом; е — з ґрунтопоглиблювачем; є — дисковий; ж — комбінований; 1,10,11 — леміш; 2 і 9 — полиці; 3 — стояк; 4 — перо полиці; 5 — польова дошка; 6 — груди полиці; 7 — щиток; 8 — розширювач; 12 — долото; 13 — кронштейн; 14 — ґрунтопоглиблювальна лапа; 15 — диск; 16 — шпиндель; 17 — корпус ротора; 18 — вал; 19 — ротор; 20 — лопатки

Лемішні плуги мають полиці з різною поверхнею: циліндричною, гвинтовою, напівгвинтовою, еліптичною та ін. (рис. 1.4.4). Від форми полиці залежить ступінь обертання та кришіння ґрунту. Циліндрична полиця погано перегортає ґрунт, але добре його кришить. Гвинтова полиця добре перегортає ґрунт, але погано його кришить. Еліптична полиця задовільно виконує всі операції під час оранки. Також широко використовують плуг із передплужником.

Орати слід у встановлені агротехнічні строки на задану в кожному окремому випадку глибину, але не менш як на 20–22 см при достатній глибині орного шару, а на ґрунтах з меншим орним шаром — на повну його глибину.

Для всіх видів оранки, за винятком переорювання пару, треба обов’язково використовувати плуги з передплужниками.

Зораний шар має бути пухким, а обертання пласта — повним, бур’яни та добрива треба повністю приорати.

Орні агрегати повинні рухатися прямолінійно, не допускаючи огріхів. Усі корпуси плуга мають відрізувати однакові скиби.

Поверхня ріллі не повинна мати глибоких розгінних борозен та високих гребенів.

Глибина оранки має бути рівномірною і відповідати заданій. Відхилення від потрібної глибини не повинно перевищувати на рівних полях ±1 см, а на ділянках з нерівним рельєфом ±2 см.

На схилах можна орати тільки впоперек схилу.

Поворотні смуги після закінчення оранки слід заорати. Напрям оранки по можливості слід змінювати.

Глибина оранки для технічних культур має становити 27–30 см, для садіння лісу й садів — 35–50 см, для виноградників — 60–70 см.

Якість оранки та затрати механічної роботи на її виконання залежать від правильного комплектування орного агрегату, стану робочих органів плуга, способу руху агрегату, підготовки поля та строків проведення оранки.

Звичайні плуги відвалюють шар ґрунту тільки в один бік (вправо). Тому на краю ділянки потрібно повертати плуг таким чином, щоб при наступному заїзді новий шар привалювався до попереднього. У зв’язку з цим поле розбивається на загони шириною у захват плуга та встановлюється порядок руху плуга по загонах.

Перед оранкою поле оглядають, виявлені перешкоди усувають. Велике значення для високоякісного обробітку має спосіб оранки, від правильності вибору якого залежать продуктивність агрегату, витрати палива й коштів. Тому при виборі способу оранки слід виходити з таких умов: якість її повинна відповідати агротехнічним вимогам, а кількість гребенів і розгінних борозен має бути мінімальною. Найбільше цим вимогам відповідає комбінований спосіб оранки (рис. 1.4.5). За такого способу спочатку орють загінку I усклад, потім агрегатом переїжджають на загінку III і орють також всклад. Із загінки III переїжджають на загінку II і орють її врозгін.

Рис. 1.4.5. Схема руху орного агрегату комбінованим способом:

 I–IV — загінки; а і с — лінії поворотних смуг; С — ширина загінки; 1, 2, 3 — осьові лінії загінок, що обробляються всклад

Таким чином, за такого способу непарні загінки орють всклад, а парні — врозгін. Звальні гребені будуть посередині загінок I і III, а розгінна борозна — посередині загінки II. Кількість розгінних борозен і звальних гребенів при такому способі мінімальна.

Петльові повороти орного агрегату потребують поворотних смуг великої ширини, при цьому зростає небезпека пошкодження машин, у зв’язку з чим необхідно зменшувати швидкість руху. Ці недоліки усуваються при застосуванні безпетльових комбінованих способів руху. У цьому випадку спочатку орють загінку врозгін звичайним способом. Коли посередині загінки залишається незорана смуга, то, щоб не розвертати агрегат петльовим способом, її слід розорати одночасно з прилеглою загінкою.

Щоб не було петльових поворотів при комбінованому способі оранки, найменша ширина загінки має становити:

С_min = 8R_а

де Rа — радіус повороту агрегату, м.

Ширина загінок залежить від довжини гонів і складу агрегатів, її можна визначити за формулою:

С_опт=

де Lp – довжина робочої частини поля, м; R — мінімальний радіус повороту агрегату, м; Вр — робоча ширина захвату агрегату.

Ширина поворотної смуги повинна бути кратною ширині захвату агрегату (для начіпних плугів вона дорівнює 12–15, а для напівначіпних — 18–21 м).

Значно спрощує процес оранки використання поворотних плугів (рис. 1.4.6). Вони забезпечують гладку без борозен поверхню полів і не потребують великої площі для повороту агрегату. Поворотними плугами орють поля човниковим способом. Поля не треба розбивати на загони. У кінці поля раму плуга повертають на 180° і продовжують оранку.

4. У системі безполицевого обробітку ґрунту використовують спеціальні безполицеві знаряддя, які розпушують ґрунт, але не перегортають його (рис. 1.4.7). Цей спосіб широко використовують в умовах недостатнього зволоження, у степових районах, які піддані вітровій ерозії, і на схилових землях.

Безполицевий обробіток забезпечує розпушення ґрунту, при цьому найбільш родюча його частина залишається на своєму місті, підрізаються бур’яни і на поверхні ріллі зберігається до 50–80 % стерні й рослинних залишків.

Безполицевий обробіток ґрунту — невід’ємна частина ґрунтозахисної системи землеробства. Він включає обробіток ґрунту чизельними плугами і плоскорізами, дрібну обробку культиваторами-плоскорізами.

Сучасні тракторні плуги за способом з’єднання з трактором поділяються на начіпні та причіпні. Проміжне місце займають напівначіпні плуги.

До начіпних відносяться плуги, маса яких при переході в транспортне положення повністю сприймається ходовою частиною трактора.

Причіпні плуги мають власний колісний хід, що сприймає масу машини при переїздах і під час роботи.

Начіпні плуги в 1,5–2 рази легше причіпних, значно простіше за конструкцією, їх легше транспортувати. Продуктивність начіпних машин і знарядь вища, ніж причіпних.

За типом робочих органів плуги поділяються на лемішні полицеві, чизельні та дискові; за конструкцією — на плуги загального призначення, ярусні, оборотні, поворотні, універсальні, модульні з регульованою шириною захвату.

Плуги лемішні призначені для оранки ґрунту (під зернові й технічні культури на глибину до 30 см) з питомим опором 0,09 МПА. Виготовляють їх з різною кількістю корпусів — від 2 до 10 (рис. 1.4.13–1.4.17). Технічні характеристики лемішних плугів наведені у таблиці 1.4.2.

5. Для якісного виконання робіт з оранки тракторні агрегати потребують ретельної підготовки, яка складається з правильної установки та регулювання плугів. Неправильно встановлений агрегат при виконанні роботи споживатиме більше мастильно-паливних матеріалів, а результати роботи не відповідатимуть агротехнічним умовам.

На початку роботи слід перевірити ступінь завантаження трактора і виконати операції налагодження та регулювання. Завантаження перевіряють за зовнішніми ознаками роботи двигуна. Коефіцієнт завантаження трактора на даній передачі повинен бути в межах 0,8–0,9. Останні розгінні борозни загінки роблять меншої глибини, оскільки глибокі борозни заважають подальшому обробітку ґрунту. Після закінчення оранки всіх загінок розорюють поворотні смуги.